Л-11 «Свердловець»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Л-11 «Свердловець»
Л-11
Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» серії XI (II-біс)
Верф завод № 198, Миколаїв/завод № 199, Комсомольськ-на-Амурі
Під прапором СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Владивосток, Бухта Крашеніннікова
Закладений 10 червня 1934
Спуск на воду 4 грудня 1936
Введений до складу флоту 5 листопада 1938
Перейменований Б-11
Виведений зі складу флоту 20 лютого 1959
На службі 19381959
Сучасний статус 12 березня 1959 року списаний на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Радянсько-японська війна
* Південно-Сахалінська операція
** Десант у порт Маока
Проєкт
Тип ПЧ підводний мінний загороджувач
Вартість 16,4 млн руб. (реальна вартість — 22 млн руб.)
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 14,5 вузлів
Швидкість (підводна) 8,5 вузлів
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 90 м
Дальність плавання надводна: 3 400 миль (6 300 км) на швидкості 14 вузлів (25,9 км/год) або 7 500 миль (13 900) на 10 вузлах
підводна: 12,8 миль (23,7 км) на швидкості 8,5 вузлів (15,7 км/год) або 135 миль (250) на 2,5 вузлах
Автономність плавання 28 діб
Екіпаж 52 особи
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 79,9 м
Ширина корпусу найб. 7 м
Середня осадка (по КВЛ) 4 м
Водотоннажність надводна 1038,3 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни 42БМ6
2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50 дизелі
Гвинти 2
Потужність 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни)
2 х 650 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія 1 × 102-мм гармата Б-2
Торпедно-
мінне озброєння
6 × 533-мм носових торпедних апарати (16 торпед) та 20 мін типу ПЛТ
ППО 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К
Електроніка «Дракон-129», «Меркурий-12»

Л-11 «Свердловець» (рос. Л-11 «Свердловец») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач серії XI (II-біс) типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 10 червня 1934 року під заводським номером 284 на заводі № 198 у Миколаєві. У вигляді окремих секцій був перевезений до Комсомольська-на-Амурі, де на заводі № 199 його зібрали. 4 грудня 1936 року спущений на воду. 5 листопада 1938 року корабель увійшов до складу ВМФ СРСР.

Історія служби[ред. | ред. код]

9 серпня 1945 року, на момент радянського вторгнення до Японії й Маньчжурії, Л-11 перебував у складі 5-го дивізіону 1-ї бригади ПЧ ТОФ. У ході радянсько-японської війни здійснив один бойовий похід.

18 серпня підводний човен, узявши на борт 61 бійця, 45-мм гармату і 2500 снарядів до неї, спільно з підводним човном Л-18 вийшов з Владивостока із завданням висадки розвідувальної десантної групи в Маока (Холмськ, південний Сахалін). Враховуючи те, що до 14:00 20 серпня порт Маока був уже захоплений радянським десантом 113-ї стрілецької бригади і зведеного загону моряків, слід вважати, що висадка передбачалася в іншому місці. Очевидно, радянське командування готувало велику десантну операцію на півночі Хоккайдо, і на субмаринах знаходилася перша хвиля, або десант, що відволікає.

Після війни човен продовжив службу у складі Тихоокеанського флоту. 10 червня 1949 року Л-11 перейменували на Б-11. 20 лютого 1959 року корабель виведений із бойового складу флоту та роззброєний, згодом розібраний на брухт.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Подводные лодки. Тип «Л» XI серии — Штурм Глубины(рос.)
  • Л-11, Б-11 Тип «Л» XI серии(рос.)
  • «Л-11» подводный минный заградитель XI серии(рос.)
  • L-11. на uboat.net. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Бережной С. С. — Корабли и суда ВМФ СССР. 1928—1945: Справочник. — М.: Воениздат, 1988. — 710 с.: ил.
  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
  • Платонов А. В. . Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.