Перейти до вмісту

Мадемуазель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мадемуазель, мадмуазель (фр. mademoiselle, дослівно моя маленька пані) — французька форма звертання до неодруженої дівчини чи дівчинки, а також гоноратив (слово, що додається до імені, прізвища або імені й прізвища при шанобливому згадуванні[1], наприклад, мадемуазель Жулі, мадемуазель Дюпон, або мадемуазель Жулі Дюпон). В українській мові відповідником є слово панна, в англійській міс.

Гоноратив мадмуазель поширився у деяких інших країнах, зокрема в дореволюційній Росії, а отже й в Україні. В українській мові слово мадмуазель не відмінюється, на відміну від французької, в якій воно має форму множини mesdemoiselles (звучить як медемуазель).

Історично як гоноратив вживалося слово демуазель, яке є спотворенням латинського domnicella — маленька пані, панночка, але з часом присвійний займенник ma (моя) злився зі словом демуазель в одне слово. В українській мові слово мадемуазель має іронічну форму мамзель.

Сучасне вживання

[ред. | ред. код]

В сучасній Франції, з розвитком феміністського руху, жінки критикували гоноратив, що визначає жінку через її шлюбний статус, і виступали за форму звертання мадам до усіх жінок. Тож у Франції з 2012 року слово mademoiselle заборонено вживати в офіційних документах. У повсякденному житті його вживають щодо дівчат шкільного віку. Дорослу жінку, особливо жінку з дітьми або жінку на офіційній посаді називають мадам, незалежно від того, чи вона одружена. Однак, жінку за прилавком магазину називають мадмуазель навіть тоді, коли вона одружена.[2]

У Квебеку слово mademoiselle вживається тільки щодо дівчаток.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мадемуазель [Архівовано 21 липня 2018 у Wayback Machine.] Словник української мови
  2. Légifrance - Droit national en vigueur - Circulaires et instructions - Circulaire n° 5575/SG du 21 février 2012 relative à la suppression des termes 'Mademoiselle', 'nom de jeune fille', 'nom patronymique', 'nom d'épouse' et 'nom d'époux' des formulaires et correspondances des administrations. www.legifrance.gouv.fr. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 26 січня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 809.

Посилання

[ред. | ред. код]