Майліс де Керангаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майліс де Керангаль
фр. Maylis de Kerangal
FIG 2016 - Maylis de Kerangal.jpg
Народилася 16 червня 1967(1967-06-16)[1][2] (52 роки)
Тулон
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція[2]
Діяльність письменниця, редакторка
Alma mater Вища школа соціальних наук
Знання мов французька[3]
Заклад Галлімар
Magnum opus Mend the Livingd[1] і Birth of a Bridged[1]
Родичі Q68769515?
Нагороди

Майліс де Керангаль (фр. Maylis de Kerangal, нар. 16 червня 1967) — французька письменниця.

Життя і кар'єра[ред. | ред. код]

Майліс де Керангаль виросла в Гаврі, вивчала історію й філософію в Руані і Парижі. Працювала в паризькому видавництві Галлімар (відділ дитячої та молодіжної літератури, з 1991 по 1996 рік), потім подорожувала до США, після повернення вступила до Вищої школи соціальних наук.

Свій перший роман написала у 2000 році, і з цього моменту почала письменництвом заробляти собі на життя. Її популярний роман Naissance d'un pont, («Народження мосту», 2010) є літературною сагою про кількох чоловіків та жінок, завданням яких є збудувати міст десь у міфічній Каліфорнії. Роман «Народження мосту» був номінований на Гонкурівську премію,[4] і нагороджений премією Медічі в 2010 році, премією Грегора фон Реццорі в 2014 році[5] і перекладений кількома мовами.[6][7][8][9]

Réparer les vivants («Лагодити живих», 2014) також виграв кілька призів, включаючи Prix Orange du Livre і Grand prix RTL du livre у Франції, а в 2017 році — книжкову премію Велкам[en] (Велика Британія).[10] Réparer les vivants адаптований для сцени для театрального фестивалю в Авіньйоні, вистава отримала схвальні відгуки за пильний погляд на реалії і філософські питання щодо донорства органів. Книжку було адаптовано як фільм «Лагодити живих» в 2016 році.

Твори[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

  • Je marche sous un ciel de traîne, Paris, Éditions Verticales, 2000, 222 p. ISBN 9782843350641
  • La Vie voyageuse, Paris, Éditions Verticales, 2003, 240 p. ISBN 978-2843351617
  • Ni fleurs ni couronnes, Paris, Éditions Verticales, 2006, 135 p. ISBN 9782070777204
  • Dans les rapides, Paris, Éditions Naïve, coll. " Naïve sessions ", 2007, 111 p. ISBN 978-2350210865
  • Corniche Kennedy, Paris, Éditions Verticales, 2008, 177 p. ISBN 9782070122196
  • Naissance d'un pont, Paris, Éditions Verticales, 2010, 320 p. ISBN 978-2070130504 — Prix Médicis 2010, Prix Franz Hessel 2010 and Premio Gregor von Rezzori 2014
  • Tangente vers l'est, Paris, Éditions Verticales, 2012, 134 p. ISBN 9782070136742 — Prix Landerneau 201217
  • Réparer les vivants, Éditions Verticales, 2013, 281 p. ISBN 9782070144136 — Grand prix RTL-Lire 2014; Prix France Culture/Télérama 2014; Prix Orange du Livre 2014.
  • À ce stade de la nuit, Paris, Éditions Guérin, 2014, 80 p. ISBN 978-2-35221-098-6

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У липні 2018 підтримала ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #143167928 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Національна бібліотека Франції — 1537.
  3. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Pressley, James. Houellebecq Wins Goncourt, Top French Literary Award. www.bloomberg.com. Процитовано November 8, 2010. 
  5. 2014 Winners. Festival degli Scrittori - Premio Gregor von Rezzori. Процитовано 2016-09-30. 
  6. Birth of a Bridge. Talonbooks. 
  7. Farrant, M.A.C. (January 16, 2015). French novelist explores mythic themes in ‘Birth of a Bridge’. The Vancouver Sun. 
  8. Sacks, Sam (November 7, 2014). The Sins of the Father. The Wall Street Journal. 
  9. Tennant, JS (July 6, 2015). Birth of a Bridge by Maylis de Kerangal; translated by Jessica Moore; book review: An extraordinary construction from a distinctive voice. The Independent. 
  10. Maylis de Kerangal’s ‘Mend the Living’ wins the Wellcome Book Prize 2017. wellcomebookprize.org. 24 April 2017. Процитовано 24 April 2017. 
  11. Oleg Sentsov, luciole coupée du monde // So Foot, 05.07.2018

Посилання[ред. | ред. код]