Макаревич Борис Степанович
| Макаревич Борис Степанович | |||
|---|---|---|---|
 Майор | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
31 серпня 1971 Білокриниця | ||
| Смерть |
10 червня 2016 (44 роки) Славне | ||
| Поховання | Кременецький район | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Alma Mater | Хмельницьке вище артилерійське командне училище | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2014-2016 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||
| Рід військ |
 Механізовані війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
.svg){kind=small}
Бори́с Степа́нович Макаре́вич (31 серпня 1971 — 10 червня 2016) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1971 року в селі Білокриниця (Кременецький район, Тернопільська область). Закінчив Білокриницьку школу, Хмельницьке військове училище, за направленням поїхав до армійської частини в Кам'янці-Бузькій. Працював у військкоматах Вінниці, Ковеля, Бершаді та Крижополя. 2008 року комісований за станом здоров'я, повернувся до Білокриниці, займався домашнім господарством.
Навесні 2014 року під час першої хвилі мобілізації повернувся на службу до Кременецького військкомату, старший офіцер відділення комплектування; згодом навчав вояків у військовій частині в Старичах. 29 квітня 2016 року призначений на командирську посаду, направлений в зону бойових дій; майор, командир мінометної батареї 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар».
10 червня 2016-го уночі поблизу села Славне (Мар'їнський район) на протитанковій міні підірвався військовий вантажний автомобіль, загинули Борис Макаревич та старший солдат Тихонов Євген Олександрович, ще четверо зазнали поранень.
13 червня 2016 року похований у Білокриниці.
Без Бориса лишились мама, сестра, дружина, донька 1998;р.н., племінник (який служить за контрактом на Луганщині).
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- указом Президента України № 310/2016 від 23 липня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[2];
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 23 липня року № 310/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 512 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Макаревичу Борису Степановичу (посмертно)».
Джерела[ред. | ред. код]
- Книга пам'яті [Архівовано 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Макаревич Борис Степанович [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Майори (Україна)
- Народились 31 серпня
- Народились 1971
- Померли 10 червня
- Померли 2016
- Поховані у Кременецькому районі
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Почесні громадяни Тернопільської області
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Кременецького району
- Випускники Хмельницького вищого артилерійського командного училища
- Померли в Мар'їнському районі