Перейти до вмісту

Максимов Олександр Олександрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимов.
Футболіст
Олександр Максимов
Олександр Максимов
Олександр Максимов гравець ФК Арсенал
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Олександрович
Максимов
Народження 13 лютого 1985(1985-02-13) (41 рік)
  Запоріжжя, УРСР
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1998—2000
2000—2001		 Україна «Металург» (Запоріжжя)
Україна «Обухів»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001—2003
2001—2002
2002—2003
2002—2003
2004
2004
2005
2005—2007
2007
2008—2011
2011—2012
2013
2013
2014
2014
2015
2016		 Україна «Динамо» (Київ)
→ Україна «Борисфен-2»
→ Україна «Динамо-2»
→ Україна «Динамо-3»
Україна «Металіст» Х
→ Україна «Металіст-2»
Україна «Арсенал» Х
Україна «Харків»
Україна «Дніпро» Д
→ Україна «Кривбас»
Україна «Арсенал» К
Україна «Кривбас»
Україна «Металург» З
Україна «Севастополь»
Україна «Олімпік» Д
Білорусь «Торпедо» Ж
Мальта «Пембрук Атлета»		 0 (0)
23 (0)
5 (1)
23 (1)
10 (0)
9 (1)
14 (1)
39 (1)
3 (0)
70 (10)
21 (0)
0 (0)
11 (0)
6 (0)
0 (0)
13 (2)
8 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2000—2002
2003—2006
2005		 Україна Україна (юн.)
Україна Україна (мол.)
Україна Україна		 19 (4)
15 (0)
1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2017 Україна «Лівий берег» (юн.)
2018–2022 Україна «Шахтар» (Донецьк) (юн.)
2023 Україна ЛНЗ (Черкаси) (асист.)
2024– Україна «Полісся U-19» (асист.)
2025– Україна «Полісся» (Житомир) (в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.
CMNS: Олександр Максимов у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Олекса́ндр Олекса́ндрович Макси́мов (нар. 13 лютого 1985, Запоріжжя) — український футболіст, півзахисник. Має в активі одну гру у складі національної збірної України. По завершення ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ клубу «Металург» з рідного Запоріжжя. Перший тренер — Шаповалов В. П. 2002 року потрапляє до системи київського «Динамо», де в основному виступає за третю команду клубу.

Олександр Максимов під час виступів за «Кривбас». 3 жовтня 2009 року

2004 року переїжджає до Харкова, де спочатку грає за «Металіст», у складі якого 25 липня 2004 року дебютує у матчах вищої ліги чемпіонату України (гра проти полтавської «Ворскли-Нафтогаз», перемога 1:0). З початку 2005 року виступає у складі першолігового «Арсенала», разом з яким за півроку повертається до «еліти» — по результатах сезону 2004—2005 «Арсенал» виборює право виступати у вищій лізі чемпіонату (в якій розпочинає виступи під назвою ФК «Харків»).

На початку сезону 2007—2008 переходить до дніпропетровського «Дніпра», у складі якого фактично не отримує шансу проявити себе — протягом усього сезону грає здебільшого за дублюючий склад, за основну команду проводить на полі загалом трохи більше 10 хвилин (тричі вийшовши на заміну). З 2008 року виступає на правах оренди у складі криворізького «Кривбаса», у якому відразу стає гравцем основного складу, а згодом й капітаном команди.

Улітку 2011 року підписав контракт із київським «Арсеналом»[1], якому стабільного місця в основному складі не мав, періодично виходячи на поле.

На початку 2013 року в зв'язку з фінансовими проблемами в «Арсеналі», клуб змушений був відпустити більшість високооплачуваних футболістів, в тому числі й Олександра, який на правах вільного агента, разом з партнерами по команді Євгеном Боровиком та Андрієм Гітченком, підписав контракт з «Кривбасом»[2]. Проте в команді до кінця сезону так і не зіграв жодної гри.

Улітку 2013 року «Крибвас» було знято зі змагань і Максимов на правах вільного агента підписав однорічний контракт з запорізьким «Металургом», вихованцем якого Олександр і був[3]. До кінця року зіграв у дев'яти матчах чемпіонату і двох кубкових іграх, після чого в січні 2014 року контракт було розірвано за згодою сторін[4].

7 лютого на правах вільного агента підписав контракт із «Севастополем»[5], де зіграв до кінця сезону в 6 матчах чемпіонату, після чого клуб був розформований, а Максимов став вільним агентом.

У жовтні 2014 року на правах вільного агента підписав контракт із донецьким «Олімпіком»[6], але покинув клуб у грудні, не зігравши жодного матчу.

У лютому 2015 року підписав контракт із білоруським клубом «Торпедо» (Жодино)[7]. Він став основним центральним півзахисником у складі команди, але в липні отримав травму, від якої оговтався лише в самому кінці сезону 2015 року. У січні 2016 року він залишив «Торпедо-БелАЗ»[8].

На початку серпня 2016 року став гравцем мальтійського клубу «Пембрук Атлета»[9], який покинув у січні 2017 року.

Завершував ігрову кар'єру у аматорських клубах «Музичі» і «Джуніорс» (Шпитьки).

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

З 2000 року викликався до юнацьких збірних України різних вікових категорій, у складі яких провів 19 ігор та відзначився 4 забитими голами. Протягом 2003—2006 років також провів 15 ігор за молодіжну збірну. Брав участь у фінальній частині молодіжного чемпіонату Європи 2006 року, по результатах якої збірна України виборола срібні нагороди, відіграв у 4 з 5 матчів української команди на турнірі.

Має в активі один зіграний матч у складі національної збірної України — 12 жовтня 2005 року вийшов на заміну у товариській грі збірної проти національної команди Японії (перемога 1:0).

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Першим досвідом роботи в тренерському складі для Максимова 2017 року став аматорський київський клуб «Лівий берег», де він відповідав за підготовку та розвиток молодих футболістів у юнацьких групах[10].

У 2018 році Олександр Максимов увійшов до тренерського штабу «Шахтаря» (Донецьк), де працював до кінця сезону 2022/23 як тренер юнацьких команд[11].

У липні 2023 року, після завершення роботи в «Шахтарі», Максимов приєднався до тренерського штабу черкаського клубу ЛНЗ (Черкаси), обійнявши посаду асистента головного тренера Олександра Ковпака. Втім, вже у серпні увесь тренерський штаб було звільнено[12].

На початку 2024 року Максимов перейшов до житомирського «Полісся» (Житомир), де обійняв посаду асистента головного тренера юнацької команди U-19 Геннадія Литовченка. 12 травня 2025 року, після відставки Імада Ашура став виконуючим обов'язки головного тренера «Полісся» до кінця сезону[13].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ UA-Футбол. «Арсенал» подписал Максимова, выкупил у «Днепра» Мазилу и продлил соглашение с Шоава [Архівовано 20 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Кривбас» провів дозаявку на чемпіонат — UA-Футбол. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 21 березня 2013.
  3. ↑ Пучков назвал фамилии всех новичков команды — UA-Футбол [Архівовано 11 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ А. Максимов покидает «Металлург» З [Архівовано 14 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Официально: Максимов — игрок «Севастополя» [Архівовано 14 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Олимпик» подписал полузащитника [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ А.Максимов и Сердюк подписались с «Торпедо-БелАЗом» [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Максимов, Сердюк, Прокопчик покинули "Торпедо-БелАЗ" - Новости : football.by. football.by. Процитовано 13 травня 2025.
  9. ↑ Олександр Максимов відновив кар'єру — UA-Футбол. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  10. ↑ Всеукраїнське об'єднання тренерів з футболу | Максимов Олександр Олександрович. uafc.org.ua (укр.). Процитовано 13 травня 2025.
  11. ↑ Олександр Максимов тренер Шахтаря U-15 Еліт Ліга. ДЮФЛУ (рос.). 24 червня 2021. Процитовано 13 травня 2025.
  12. ↑ Петровський, Віталій. Ковпак йде з ЛНЗ сам чи зі штабом? Що про це відомо. СПОРТ.UA (укр.). Процитовано 13 травня 2025.
  13. ↑ Клуб УПЛ припиняє співпрацю з головним тренером. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 13 травня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександр Максимов
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Максимов_Олександр_Олександрович&oldid=47647439