Максютіна Ніна Павлівна

Максютіна Ніна Павлівна
Народилася	19 лютого 1925(1925-02-19) Микитівка, Валуйський повіт, Воронезька губернія, РСФРР, СРСР
Померла	17 листопада 2015(2015-11-17) (90 років) Київ, Україна
Діяльність	хімік
Alma mater	НФаУ
Заклад	Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Аспіранти, докторанти	Ветютнева Наталія Олександрівна

Максютіна Ніна Павлівна (19.02.1925–17.11.2015) — фітохімік, фармакогност, доктор хімічних наук (1972), професор (1972), лауреат премії Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів серед жінок (1982), заслужений діяч науки і техніки України (2004)

Учасник Великої Вітчизняної війни (1941—1945)

Біографія

Максютіна Ніна Павлівна народилась 19 лютого 1925 року в слободі Микитівка Микитівського району Белгородської області в селянській родині. Батько і старший брат Ніни Павлівни загинули в роки війни, тому їй в житті довелося розраховувати тільки на свої сили.

У 1944 році після закінчення з відзнакою середньої школи без екзаменів вступила до Харківського фармацевтичного інституту (нині Національний фармацевтичний університет), який закінчила в 1948 році.

З 1948 року Максютіна Н. П. працювала у Харківському науково-дослідному хіміко-фармацевтичному інституті (ХНІХФІ) спочатку на посаді лаборанта, потім — молодшого наукового співробітника лабораторії фітохімії, а у 1950—1966 роках на посаді старшого наукового співробітника.

У 1966—1992 рр. Ніна Павлівна займала посаду завідувача кафедри фармацевтичної хімії Київського інституту удосконалення лікарів (нині Національна медична академія післядипломної освіти (НМАПО) імені П. Л. Шупика. З 1992 до 1999 року — професор кафедри фармацевтичної хімії й фармакогнозії, з 2000 року — професор кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів НМАПО імені П. Л. Шупика.

1999—2003 рр. Максютіна Ніна Павлівна працювала у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця на посаді завідувача секції фармакогнозії й ботаніки кафедри фармації. З 2003 займала посаду професора кафедри фармакогнозії й ботаніки Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Померла 17.11.2015 в місті Києві.

Напрямки наукових досліджень

• фітохімічні дослідження;
• створення лікарських препаратів рослинного походження й лікувальних біологічно активних речовин для харчових добавок;
• фармацевтичний аналіз.

Наукова діяльність та досягнення

Свій творчий шлях в науці Ніна Павлівна почала в Харківському науково-дослідному хіміко-фармацевтичному інституті (ХНДХФІ). З 1950 року отримала окрему тему з виконання кандидатської дисертації «Хімічні дослідження серцевих глікозидів рослин родини хрестоцвітних». Саме у фітохімічній лабораторії ХНДХФІ в 50-ті роки Н. П. Максютіна освоїла методи фітохімічних досліджень лікарських рослин, виділення і встановлення хімічної структури карденолідів, гідроксикорічних кислот, кумаринів і фурокумаринов, рослинних антиоксидантів, флавоноїдів, поліфенолів і полісахаридів.

У 1954 році Н. П. Максютіна захистила кандидатську дисертацію «Получение и химическое изучение сердечных гликозидов сирении узколистной», отримавши вчений ступінь кандидата фармацевтичних наук.

У ці роки (1948—1966) Н. П. Максютіна головним напрямком досліджень обрала фітохімічні, хроматографічні, аналітичні та ресурсоведческіе аспекти вивчення рослини родин хрестоцвітних, звіробійних, бобових і зонтичних з метою виявлення джерел сировини з високим вмістом діючих речовин, придатних для впровадження у виробництво. Максютіна Н. П. розробила новий експресний хроматографічний метод, що дозволив в короткий термін дослідити понад 700 об'єктів чотирьох родин і виявити 22 види, перспективних для практичного використання в медичній практиці. У числі найбільш доступних: 4 сорти пастернаку, три види солодки, два види звіробою, по одному виду козлятника і астрагала.

У 1966 р Н. П. Максютіна очолила кафедру фармацевтичної хімії Київського інституту удосконалення лікарів (нині — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика; НМАПО). Займала посаду завідувача кафедри більш як 30 років та продовжила наукові дослідження серцевих і флавоноїдних О-глікозидів, У 1972 году захистила дисертацію на здобуття наукового ступенів доктора хімічних наук «Химические исследования некоторых О-гликозидов и создание на их основе новых лекарственных препаратов». В цьому ж році їй було присвоєно звання професора за фахом «фармацевтична хімія та фармакогнозія».

Н. П. Максютіна — автор понад 360 наукових робіт, з них — 8 монографій, 29 патентів і авторських свідоцтв на винаходи.

За 64 роки наукової та педагогічної діяльності нею створена школа фітохімік і фармацевтів. Під її керівництвом захищено 5 докторських і 19 кандидатських дисертацій.

Ніна Павлівна неодноразово обиралася членом правління Всесоюзніх та Українськіх наукових фармацевтичних товариств, проблемних комісій «Фармація» Міністерства охорони здоров'я СРСР і України. Вона була членом редакційної колегії «Фармацевтичного журналу», а також Спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій в НМАПО ім. П. Л. Шупика.

Як вчений Н. П. Максютіна: вперше виявила понад 20-ти раніше невідомих складних глікозидів двох нових груп — ацетильованих сінаповою кислотою стероїдних тріозідов і карбоксильованих поліфенольних глікозидів, що впливають на їх біологічну активність; внесла істотний внесок в розвиток фармацевтичної хімії і фармакогнозії, хімії природних біологічно активних речовин, фармацевтичного аналізу, зокрема, стероїдних і поліфенольних О-глікозидів, полісахаридних детоксикантів, природних вітамінів, флавоноїдних антиоксидантів і модульованих форм на основі флавоноїдного агликона кверцетину;

Агликон рутину - кверцетин, Максютіною Н. П. був вперше отриманий з трави гречки в 1955 році і перший лікарський препарат на його основі - «Таблетки кверцетину», виготовлявся на дослідному заводі ХНДХФІ, а потім в 1965 році на Ташкенскому хіміко-фармацевтичному заводі. Дві нові лікарські форми — «Гранули кверцетину», а також «Корвітин для ін'єкцій» Максютіна Н. П. розробила в 1987—1989 роках, працюючи в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Обидва препарати кверцетину впроваджено на ПАТ НВЦ «Борщагівський хімфармзавод» в 1998 та 2003 роках, відповідно.

Вперше Максютіна Н. П. разом зі співавторами було виявлено імуномодулюючу дію кверцетину, кемпферол і гранул кверцетину при їх дослідженні в Московському науково-дослідному інституті ім. Гамалія.

Абсолютно нова форма кверцетину — «Корвітин [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.] для ін'єкцій» — була розроблена Ніною Павлівною спільно з співавторами. Цей препарат застосовується для лікування гострого інфаркту міокарда, ішемічних захворювань різного генезу — в неврології, ендокринології, нефрології та ін. Нині цей перший в світі кардіопротектор нового покоління почала випускати фармацевтична промисловість України.

Ніна Павлівна Максютіна внесла істотний внесок в розвиток фармакогнозії, фармацевтичної хімії, хімії та фармацевтичного аналізу. Багато уваги вона приділяла розробці лікарських і лікувально-профілактичних засобів на основі рослинної сировини. Так, на його основі були розроблені 16 лікарських препаратів і більше 40 лікувально-профілактичних засобів. Частина з них випускається вітчизняними підприємствами і виробниками.

Вперше Н. П. Максютіна був запропонований поліамідний сорбент капрон для препаратівного виділення поліфенольних сполук з рослинних об'єктів; розроблений експресний хроматографический метод аналізу глікозидів, що дозволяє проводити дослідження глікозидів без попереднього ізолювання їх; новий метод переривчастого багатоступінчастого гідролізу глікозидів, що дозволяє ізольовано отримувати продукти часткового гідролізу з різних форм вихідних глікозидів і на підставі їх структури визначати хімічний склад складних глікозидних форм вихідних глікозидів.

Багатьом, як на Україні, так і за кордоном, відомі такі лікарські форми, розроблені Н. П. Максютіна: кверцетин в таблетках і в гранулах, «Корвітин для ін'єкцій», Пастернін, Пастинацин, Бероксан, Плантаглюцид, Фларонін, Флассілін, гіперозид, вітапектину, медове желе «Віта», Фітосорбент, Арктан, Арктолігнан, Софора, Робінія, Тіліа, Тіліавіт, Енерговітал, ціла серія «Фітосорбінов-Планта» і безліч інших.

Основні праці

• Получение и химическое изучение сердечных гликозидов сирении узколистной (канд. дис.). — М., 1954;
• Химические исследования некоторых О-гликозидов и создание на их основе новых лекарственных препаратов (докт. дис.). — Ташкент, 1972;
• Идентификация фармацевтических препаратов. — К., 1978 (співавт.);
• Методы анализа лекарств. — К., 1984 (співавт.);
• Растительные лекарственные средства. — К., 1985;
• Фитотерапия в комплексном лечении внутренних органов. — К., 1991;
• Справочник провизора-аналитика. — К., 1989 (співавт.);
• Авт. свид. № 1660247 СССР, МКИ A 61K 9/10, 47/06. Способ получения твердой дисперсии // Открытия. Изобретения. — 1991. — № 24 (співавт.);
• Авт. свид. № 185456 СССР, МПК A 61K 35/78. Способ получения Плантаглюцида [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.] // Открытия. Изобретения. — 1966. — № 17 (співавт.);
• Використання нових лікарських форм кверцетину при ішемічних та радіаційних ушкодженнях: Метод. реком. — К., 2000 (співавт.);
• Патент України № 23996, А 61К9/14, А61К 35/68. С 08F271/02, «Спосіб отримання корвітину». Дата публікації: 15.12.2000. — Бюл. № 7;
• Патент України № 38504 А, А61К 9/14, А61К 35/68, А61К 31/455, Кардіопротекторний засіб для лікування гострого інфаркту міокарда, спосіб його отримання та спосіб його застосування. Дата публікації: 17.03.2003. — Бюл. № 2.
• Максютина Н. П.; Мойбенко А. А.; Мохорт Н. А. и др. Биофлавоноиды как органопротекторы. Кверцетин. Корвитин. Квертин.- К.: Наукова думка, 2012. - 273 с.
• Історія розробки препарату «Корвітин» – розчинної форми кверцетину / Н. Максютіна, Л. Пилипчук, Л. Безпалько, А. Шаламай // Вісник фармакології та фармації. – 2007. – № 5. – С. 31–38.

Джерела

1. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1310/maksyutina-nina-pavlivna [1] [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.]
2. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=60991 [2] [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
3. http://www.pharmacognosy.com.ua/index.php/istoriya-farmakognozii-v-litsakh/maksyutina-n-p арпр [3] [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.]
4. Ретроспективний аналіз та сучасний стан підвищення кваліфікації провізорів із питань якості лікарських засобів у НМАПО імені П. Л. Шупика / Убогов С. Г., Пилипчук Л. Б., Тодорова В. І. іа ін. // Фармацевтичний журнал. 2018. № 5-6. С.24-33. [4] [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.]
5. Пам'яті видатного вченого Максютіної Ніни Павлівни // Фармацевтичний журнал. — 2015. — № 6. — С. 103—104. [5] [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
6. Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика 80 років (1918—1998): Довідник. — К., 1998;
7. Основні етапи наукових досліджень кафедри фармацевтичної хімії / Н. П. Максютіна, Л. О. Кириченко, В. Г. Іванисенко та ін. // Фармац. журн. — 1993. — № 6.