Макферсон Артур Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макферсон Артур Давидович
Макферсон Артур Давидович.jpg
1910-1920-ті
Народився 17 травня 1870(1870-05-17)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 1919
Москва, Російська СФРР
Поховання Санкт-Петербург
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність маклер, голова, тенісист
Знання мов англійська і російська
Діти Arthur MacPhersond і Robert MacPhersond
Нагороди
орден Святого Станіслава III ступеня

Артур Давидович Макферсон (англ. Arthur McPherson 17 (29) травня 1870, Санкт-Петербург — січень 1920, Москва) — російський спортивний функціонер і меценат, відомий під прізвиськом «Артур-залізна рука».

Купець другої гільдії, член Ради, маклер і член котирувальних комісії Санкт-Петербурзької фондової біржі, директор Санкт-Петербурзького комерційного товариства, директор Компанії Онезького лісового торгу, шотландського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

В кінці XIX — початку XX століття брав активну участь у спортивному житті Санкт-Петербурга. Був членом кількох британських і російських спортивних клубів:

  • Крестовського лаун-теніс клубу (КЛТК) (голова-власник в 1896—1918).
  • гребного товариства «Стріла» (19061914), голова.
  • Всеросійського союзу лаун-теніс клубів (ВСЛТК) (голова в 1908—1917).

Організатор тенісних змагань: першого чемпіонату Санкт-Петербурга в 1903 році і Всеросійських лаун-тенісних змагань в 1907 році; один із засновників Санкт-Петербурзької лаун-тенісного ліги (створена в 1913 році).

Був одним із засновників футбольного руху в Петербурзі. Голова комітету Санкт-Петербурзької футбольної ліги (1903—1905, 1912—1913, 1918). Перший голова Правління Всеросійського футбольного союзу (1912—1914).

У 1908 році обраний президентом Всеросійського союзу гребних товариств. На посаді пробув до 1917 року.

У 1911 році став членом Російського Олімпійського комітету, брав участь у підготовці російських спортсменів до Олімпіади 1912 року.

Займався виданням тенісних журналів: «Щорічник ВСЛТК» і «Лаун-теніс».

Потерпілим від арешту з боку більшовиків в 1918 році. Звільнений через кілька місяців. Після повторного арешту помер від висипного тифу в тюремній лікарні в січні 1920 року. Похований в Москві на Введенському кладовищі[1] (могила втрачена). У 2004 році поряд з могилою батьків на Смоленському лютеранському кладовищі Санкт-Петербурга встановлено пам'ятник- кенотаф.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Кавалер ордена Святого Станіслава 3-го ступеня (1914). Нагороджений «За працю з розвитку спорту в Росії». Єдиний діяч дореволюційного спорту в Росії, удостоєний імператорської нагороди.[2]
  • Лауреат Зали російської тенісної слави в номінації «Піонер вітчизняного тенісу». Включений в зал за підсумками голосування 2003 року (28 голосів за з 50).[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вчера, после многомесячных поисков, в одном.. | Joeri Loekosjak | VK
  2. Артур Макферсон. Досье. Sports.ru. 29 липня 2008. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 18 квітня 2009. 
  3. «Макферсон, Теплякова, Озеров и Чесноков — лауреаты Зала славы». «Спорт-Экспресс». 27 жовтня 2003. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 12 квітня 2009. 

Джерела[ред. | ред. код]