Малахов Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малахов Володимир Олександрович
Народився 17 січня 1957(1957-01-17) (67 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Alma mater Харківський національний медичний університет
Заклад Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
Харківська медична академія післядипломної освіти
Посада завідувач кафедри Харківська медична академія післядипломної освіти
Науковий ступінь доктор медичних наук
Вчителі Білоус Аполлон Максимович

Малахов Володимир Олександрович (нар. 17 січня 1957, Харків) — український невролог, доктор медичних наук, професор.

Народився в родині харківських юристів. Є внучатим племінником легендарної льотчиці, двічі героя Радянського Союзу Валентини Степанівни Гризодубової.

Освіта, початок трудової діяльності[ред. | ред. код]

Дитинство і юність пройшли в Харкові. У 1974 році закінчив СШ № 5 м. Харкова [Архівовано 12 липня 2012 у Wayback Machine.], у 1974 році поступив до Харківського медичного інституту, лікувального факультету, який закінчив у 1980 році.

У 1980 році був прийнятий на роботу до Інституту проблем кріобіології та кріомедицини АН України. Подальшу наукову долю визначив член-кореспондент АН України, професор, доктор медичних наук Аполлон Максимович Білоус. Під його керівництвом були проведені пошукові дослідження щодо застосування кріотерапії і краніоцеребральної гіпотермії в ангіоневрології.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1990 році В. О. Малахов захистив кандидатську дисертацію — «Структурно-функціональні властивості еритроцитів у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію у динаміці патогенетично обґрунтованої терапії». Науковий керівник проф. П. В. Волошин, науковий консультант проф. А. М. Білоус.

У 1988—2000 році проходив навчання в аспірантурі на кафедрі неврології № 2 ХІУВ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. По закінченні аспірантури за конкурсом був прийнятий асистентом даної кафедри. З 1995 по 1996 р. працював на посаді доцента цієї кафедри. У 2004 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук «Клітинно-мембранні аспекти патогенезу лікування і профілактики початкових стадій хронічних церебральних ішемій». Наукові консультанти: Заслужений діяч науки і техніки України проф. П. В. Волошин і член-кореспондент проф. доктор медичних наук А. М. Білоус.

В. О. Малахов з 2007 року — професор кафедри неврології та нейрохірургії ХМАПО і з цього ж року очолює ккафедру медичної реабілітації, спортивної медицини та лікувальної фізкультури [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.].

Основними напрямками наукової діяльності проф. В. О. Малахова є цереброваскулярні захворювання, немедикаментозні методи лікування, в тому числі ЛФК, нейрореабілітація.

Малахов В. О. є автором 16 монографій, у тому числі виданих у Росії — 4, Німеччині — 1. Широко відомі монографії «Початкові стадії хронічних церебральних ішемій (патогенез, клініка, лікування, профілактика)», Харків 2006 рік, «Початкові форми цереброваскулярної патології», Основа — 1997 рік, «Енциклопедія натуротерапії», Москва — Ексмо 2008 рік, «Натуропрофилактика і натуротерапія», Москва-Ексмо 2008 рік, «Сучасна гірудотерапія», 2014 рік.

В. О. Малахов — автор 8 навчально-методичних посібників з них 2 з грифом МОЗ України. Найбільш відомим є «Клінічна лікворологія» у співавт. з О. О. Потаповим та В. С. Личко, Palmarium Academic, 2011 рік.

В. О. Малахов є співавтором підручника «Ортопедія і травматологія», написана колективом авторів під керівництвом проф. А. Н. Хвисюка. Проф. В. А. Малахов — автор і співавтор 15 патентів та авторських свідоцтв, а також 3 методичних рекомендацій з грифом МОЗ.

У 2014 році запатентував спосіб лікування лікворно-венозних порушень за допомогою, так званої мікстури проф. Малахова В. О. Підготував 5 кандидатів медичних наук. У теперішній час є науковим консультантом 2-х докторських і керівником 3-х кандидатських дисертацій.

Список наукових праць[ред. | ред. код]

Малахов Володимир Олександрович: біобібліографічний покажчик / укл. бібліотека. — Харків, 2015. — 24 с. [Архівовано 21 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]