Малашняк Андрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малашняк Андрій Володимирович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 26 вересня 1984(1984-09-26)
Львів, Білогорща
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (29 років)
Шишкове
Поховання Львів
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Територіальна оборона
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Володи́мирович Малашня́к (26 вересня 1984 — 5 вересня 2014) — старший солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Закінчив львівську ЗОШ № 65, одружився, проживав в львівському мікрорайоні Білогорща.

В часі війни — гранатометник, 3-й батальйон територіальної оборони «Воля».

5 вересня 2014-го близько 13 години взвод молодшого лейтенанта 3-го БТРо Калиновського Павла Олександровича кількістю 25 військовиків, та кілька вояків 1-ї танкової бригади, серед яких був Дмитро Власенко, поблизу села Шишкове після 2-годинного бою здійснив відхід у західному напрямку. Командир взводу Павло Калиновський разом з важкопораненим у стегно Андрієм Малашняком та ще трьома бійцями свого взводу і трьома військовослужбовцями 1-ї окремої танкової бригади увечері біля Крутої Гори попав у засідку. Після перестрілки потрапили до полону, полонили й віськовиків 3-го БТРо Павла Калиновського, Петрака Олега Михайловича, Кузьмина Михайла Степановича та Литвина Мирослава Богдановича. Розстріляний терористами з Дмитром Власенком та не ідентифікованими станом на лютий 2017-го вояками, похованими в могилах № 6417 та № 6418.

Вважався зниклим безвісти. 4 червня 2015 року у місці масового поховання, приблизно за 500 метрів на схід від села Крута Гора, дорогою, яка веде до Раївки, знайдено чотири невпізнаних тіла. За результатами молекулярно-генетичної експертизи ідентифіковані Павло Калиновський, Дмитро Власенко та Андрій Малашняк. В ході проведення розслідування стали відомі факти, на підставі є можливість стверджувати, що четвертим було тіло Андрія Норенка, і їх спочатку взяли в полон, а згодом розстріляли.

30 жовтня 2015 року воїна поховали у Львові на кладовищі Білогорщі.

Без Андрія лишились батьки, дружина, сестри Марта, Наталія, Олена.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

Вшанування[ред. | ред. код]

У листопаді 2015 року на приміщенні школи, що на вулиці Роксоляни, 35, відкрито меморіальну дошку випускникові Андрію Малашняку.

Див. також[ред. | ред. код]

примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 27 червня 2018 року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]