Власенко Дмитро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Власенко Дмитро Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Власенко Дмитро Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 25 жовтня 1990(1990-10-25)
Стара Басань
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (23 роки)
Шишкове
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Емблема танкових військ (2007).png Танкові війська
Формування
1 ОТБр (2016).png
1 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Микола́йович Вла́сенко (25 жовтня 1990(19901025) — 5 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред.ред. код]

Закінчив 2007 року Старобасанську загальноосвітню школу, київський технічний коледж. Працював у Києві на одному з авторемонтних підприємств слюсарем. Пройшов строкову службу в ЗСУ в 2009—2010 роках, 36-й об'єднаний загін механізації Державної спеціальної служби транспорту. Демобілізувавшись, якийсь час працював у Старобасанській загальноосвітній школі-інтернаті.

Мобілізований 19 березня 2014 року, солдат, гранатометник механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.

5 вересня 2014-го близько 13 години взвод молодшого лейтенанта 3-го БТРо Калиновського Павла Олександровича кількістю 25 військовиків, та кілька вояків 1-ї танкової бригади, серед яких був Дмитро Власенко, поблизу села Шишкове після 2-годинного бою здійснив відхід у західному напрямку. Командир взводу Павло Калиновський разом з важкопораненим у стегно Андрієм Малашняком та ще трьома бійцями свого взводу і трьома військовослужбовцями 1-ї окремої танкової бригади увечері біля Крутої Гори потрапив у засідку. Після стрілянини опинилися в полоні, полонили й військовиків 3-го БТРо Павла Калиновського, Петрака Олега Михайловича, Кузьмина Михайла Степановича та Литвина Мирослава Богдановича. Розстріляний терористами з Андрієм Малашняком та не ідентифікованими станом на лютий 2017-го вояками, похованими в могилах № 6417 та № 6418.

Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК у серпні 2015 року. Похований у селі Стара Басань.

Нагороди[ред.ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 16 січня 2016 року — орденом За мужність III ступеня (посмертно)[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред.ред. код]