Малий Ходачків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малий Ходачків
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада/громада Малоходачківська сільська рада
Код КОАТУУ 6125284801
Основні дані
Засноване 13 ст., перша писемна згадка — 1464 р.[джерело?]
Населення 1503 (2001)
Поштовий індекс 47741
Телефонний код +380 3529
Географічні дані
Географічні координати 49°29′13″ пн. ш. 25°50′09″ сх. д. / 49.48694° пн. ш. 25.83583° сх. д. / 49.48694; 25.83583Координати: 49°29′13″ пн. ш. 25°50′09″ сх. д. / 49.48694° пн. ш. 25.83583° сх. д. / 49.48694; 25.83583
Водойми річка Качава, Качавський став, річка Риштік (Риштоки)
Найближча залізнична станція Бірки Великі (станція)
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 47741, Тернопільська область, Тернопільський район, село Малий Ходачків
Карта
Малий Ходачків. Карта розташування: Україна
Малий Ходачків
Малий Ходачків
Малий Ходачків. Карта розташування: Тернопільська область
Малий Ходачків
Малий Ходачків

Мали́й Хода́чків — село Тернопільського району, Тернопільської області. Центр сільради, якій підпорядковане с. Костянтинівка.

Розташування[ред. | ред. код]

Географічні координати — 49° 29’ пн. ш. 25° 50’ сх. д. Площа — 6,3 кв. км.

Розташоване на берегах річки Качава (ліва притока Теребни, басейн Гнізни, сточище Дністра), за 14 км від м. Тернопіль і 9 км від найближчої залізничної станції Бірки-Великі. Через село проліг автошлях Тернопіль–Гусятин.

Хутори[ред. | ред. код]

У зв'язку з переселенням мешканців хутори Караманда і Колонія виведені з облікових даних.

Караманда — хутір виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Назва походить, ймовірно, від татарського «караманда» — чорний кінь. У лютому 1952 р. — 2 будинки, 7 осіб. Нині на місці хутора — ліс.[1]

Колонія — хутір, виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Відомий від кінця 1920-х рр.; заснували польські переселенці. 10 січня 1944 р. на хуторі загинув повітовий референт пропаґанди ОУН Богдан Вовк. У березні 1949 р. на хуторі — 17 будинків, 66 осіб. У 1950-х рр. будинки знесли, а мешканців переселили. Нині на місці хутора — поле.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.

За результатами розкопок, колись на території села було щонайменше три поселення: на території сучасного «мікрорайону» Горбок (залишки городища черняхівської культури), на території заплави річки Качава коло лісу Караманда (за переказами, поселення згоріло під час одного з нападів чи то ще монголів, чи вже татар), та на території сучасного «мікрорайону» Качава.

Під назвою Качава, власне, село і згадується вперше у 1464 році (запис про зміну власника).

Перша писемна згадка — 1464, як Качава (нині «куток» села), за записом про зміну власника; цього ж року була встановлена межа між селом і Борками (нині смт Великі Бірки). Внаслідок татарських нападів 1508, 1515 і 1516 рр. населений пункт зруйнований.

Від середини XVI до середини XVII ст. село перебувало у власності родини Потоцьких. У XVII ст. Малий Xодачків згаданий як Ходачків або Качова. 1765 р. село належало до королівського маєтку Борки, було у довічному володінні Віктора Залеського.

1832 р. в селі проживало 978 осіб; душпастирював о. Михайло Бачинський. У 1849 р. відкрили школу. 1896р (в селі — 351 будинок, 1955 осіб, із них 1762 українці, 91 поляк, 102 євреї). Велика земельна власність належала Баворовській; працювали фільварок, млин і 2 корчми.

В УСС і УГА воювали близько 50 осіб, у т. ч. Володимир, Дмитро, Микола та Федір Балабани, Петро, Степан Іванович, Степан Павлович і Теодор Недошитки, Іван, Микола й Павло Томківи, Петро Прус та ін.

1921 р. в Малому Ходачкові — 301 будинок, 1906 осіб. Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз Українок», а також кооператива, молочарня, аматорський драматичний гурток і хор.

У 1920-х рр. насипали символічну могилу УСС і воякам УГА. Восени 1930 р. під час пацифікації поляки знищили майно українських установ; на село наклали контрибуцію у 700 злотих та кілька возів збіжжя і фуражу. 1932 р. працювали чотирикласна школа і дві олійні та млин.

Упродовж 1934—1939 рр. село належало до ґміни Бірки Великі.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 109 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об'єднань — понад 130 осіб, у тому числі священик Михайло Осадца; у дивізії «Галичина» воювали Йосип Бріль та Олексій Івасечко; під час облави на «Лапаївці» 30 січня 1945 р. загинули Юліан Жук, Богдан Недошитко і Василь Яцків; у серпні 1945 р. у с. Товстолуг органи НКДБ спалили живою Теклю Лилик («Уляну»); криївки були на подвір'ях Анастасії П'ятківської, Володимира і Тимофія Турків.

21 серпня 1941 р. 184 жителів села підтримали Акт відновлення Української держави.

31 січня 1945 р. в селі відбувся бій між 14 вояками УПА і внутрішніми військами МВС та «істрєбітєльним батальйоном» («стрибками»), близько 80 осіб, загинули 14 більшовиків, у т. ч. начальники військкомату і «стрибків»; після бою більшовики пограбували село і спалили три господарства; 14 квітня цього ж року вояки УПА розігнали станицю «стрибків».

20 січня 1948 р. під час примусового створення першого колгоспу більшовики багатьох селян побили, зокрема Полюг, Томківих, Корабля та ін.

У 1948 р. в Малому Ходачкові створено три колгоспи, які у 1950 р. об'єднали в один; у 1955 р. до колективного господарства приєднали колгосп с. Костянтинівка.

У жовтні 1992 р. на місцевому цвинтарі перепоховали останки повстанців Володимира Берези, Михайла Попіва, Дмитра Туроша і Василя Яцківа.

Релігія[ред. | ред. код]

Вид на церкву архистратига Михаїла.

Є церква Архангела Михаїла (1800, кам'яна. Її почали будувати у 1775 році на місці старої, дерев'яної, але через брак коштів та інші обставини будівництво було завершене лише у 1800 році.). Настоятель храму — отець Василь Cліпчук, координатор руху «За тверезість життя» Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

Збудована капличка (1993); встановлені фігури Пречистої Діви Марії (1997); Христа-Чоловіколюбця (2007).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Фігури на честь скасування панщини, на захист від грому і блискавки (1872);
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968),
  • насипана символічна могила діячам ОУН і воякам УПА (1991).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ I—III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, цегельний завод, ковбасний цех, дитячий садочок, 4 торгових заклади, зокрема «Колізей» та приватне підприємство «Садиба», яке популяризує сільський зелений туризм.

Є старий недіючий млин.

Функціонує зразковий аматорський обрядово-фольклорний колектив «Ходаки» (художній керівник — заслужений працівник культури України Михайло Полюга).

У серпні 2016 року на стіні місцевого будинку культури з нагоди 25-ї річниці Незалежності України з'явилося патріотичне панно, який створили митці з Тернопільщини.YouTube full-color icon (2017).svg Патріотичне панно з'явилося у селі Малий Ходачків Тернопільського району // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 27 вересня.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 1352 особи (2001); 1241 особа (2014).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Теодор Барабаш (1923—2014) — вчений, винахідник, громадський діяч, доктор гірництва в Іспанії);
  • Тома Водяний (1886—1973) — педагог, громадський діяч, літератор;
  • Теодор (Федір) Примак (1876—1934) — педагог, військовик, громадський діяч;
  • В. та Л. Вертепні — одні з праведників народів світу[3];

Працювали, перебували[ред. | ред. код]

  • Володимир (у миру – Василь Поліщук) — релігійний діяч, єпископ;
  • Михайло Осадца — релігійний діяч;
  • Платон Воронько — поет, учасник партизанського з'єднання С. Ковпака;
  • під час німецько-радянської війни у бою за село відзначився Герой Радянського Союзу Семен Осипов.

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Віктор Уніят-Карпович Караманда // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 398. — ISBN 978-966-457-246-7.
  2. Віктор Уніят-Карпович Колонія // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 398. — ISBN 978-966-457-246-7.
  3. Е. Бергер. Праведники народів світу на Тернопільщині. — «Русалка Дністрова». — 1994. — Грудень.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Дитячий майданчик відкрили у селі Малий Ходачків Тернопільського району // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 березня.