Манолаке Костаке Єпуряну
| Манолаке Костаке Єпуряну Manolache Costache Epureanu | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1 травня — 26 грудня 1870 | |||
| Попередник: | Ніколае Голеску | ||
| Спадкоємець: | Йон Ґіка | ||
| |||
| 6 травня — 5 серпня 1876 | |||
| Попередник: | Йон Емануїл Флореску | ||
| Спадкоємець: | Йон Братіану | ||
| |||
| 12 грудня 1865 — 3 січня 1866 | |||
| Попередник: | Александру Емануїл Флореску | ||
| Спадкоємець: | Ніколае Катаргіу | ||
| Народження: |
22 серпня 1823 Бирлад | ||
| Смерть: |
7 вересня 1884 Вісбаден | ||
| Країна: | Румунія | ||
| Освіта: | Геттінгенський університет | ||
| Партія: | Conservative Partyd | ||
| Діти: | Єлена Бібеску | ||
Манола́ке Коста́ке Єпуря́ну (рум. Manolache Costache Epureanu, 22 серпня 1823, Бирлад — 7 вересня 1884, Вісбаден) — румунський політичний діяч.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в Геттінгені. У 1857 році працював на користь політичного об'єднання обох дунайських князівств, а в 1859 році — на користь обрання Александру Йоана Кузи князем Молдови. У 1866 році — президент Національних Зборів, який проголосив князем об'єднаної Румунії короля Кароля I. Належачи спочатку до боярської партії, Єпуряну за допомогою молодих сил намагався перетворити її в младо-консервативну партію, яка відповідала б обставинами часу. У 1870 році він став міністром-президентом, але в тому самому році висловлена йому Палатою депутатів недовіра з приводу струсберговських залізничних підприємств змусила його піти у відставку. У 1872 році він був членом кабінету Ласкера Катаржи, але в 1873 році вийшов з нього, щоб у союзі з націонал-лібералами покласти край правлінню боярської партії. У 1876 році Єпуряну кілька місяців був міністром-президентом ліберального міністерства Йона Братіану.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Ion Bulei, Conservatori și conservatorism in România, București, 2001.
- Emil Ioachimovici, O pagină din istoria politică a României. Manolache Costache Epureanu, București, 1913
- Gheorghe Platon, Moldova și începutul Revoluției de la 1848, Iași, 1993.
- A. D. Xenopol, Domnia lui Cuza — Vodă, Iași, 1903.
Джерела[ред. | ред. код]
- CTITORI AI ROMĂNIEI / 150 de ani de la Unirea Principatelor Române, 17 ianuarie 2009, Jurnalul Național
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Манолаке Костаке Єпуряну
|
