Манітол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Маніт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
D-Манітол
Mannitol structure.png
D-Mannitol 3d space fill.png
Систематична назва (IUPAC)
(2R,3R,4R,5R)-Hexan-1,2,3,4,5,6-ol
Ідентифікатори
Номер CAS 69–65–8
Код ATC A06AD16
PubChem 6251
DrugBank DB00742
Хімічні дані
Формула C6H14O6 
Мол. маса 182.172
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ~7%
Метаболізм Hepatic, negligible.
Період напіврозпаду 100 хвилин
Виділення ренальне: 90%
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Використання ?
Манітол


Маніто́л, маніт або гексан-1,2,3,4,5,6-ол (C6H8(OH)6) — шестиатомний спирт (стереоізомер сорбітолу), що міститься в багатьох рослинах. Манітол і його похідні використовуються для отримання поверхнево-активних речовин, оліф, смол, лаків, вибухових речовин, в харчовій промисловості (харчова добавка Е421), в парфумерії і в медицині як осмотичний діуретик та для вазодилатації[en] нирок.

Маніт являє собою кристали або порошок солодкий на смак; густина 1,489; температура плавлення 166оС; температура кипіння 267-280оС (133 кПа). Розчинність у воді: 10,4г при 0оС; 18,5г при 20оС; 47,6г при 50оС; 115г при 80оС. Розчинний в аніліні; мало розчинний в піридині, диоксані, етанолі; нерозчинний в ефірах, вуглеводнях.

Розчини маніту застосовують при титриметричному визначенні бору і германію. Для цього його можна замінити розчином інвертного цукру. Крім того, розчини маніту застосовують в полярографії для створення фону.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Реактивы для технического анализа: Справ. изд./Коростелев П.П. М.: Металлургия, 1988, 384с. ISBN 5-229-00091-0

Посилання[ред. | ред. код]