Ефір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ефі́р,[1] або ете́р,[2][3]лат. aether — горішнє чисте та світле повітря, від дав.-гр. αἰθήρ, — верхні шари повітря; дав.-гр. αἴθω — сяю, блищу). Слово етер чи ефер було запозичене з грецької мови у давньоруську в двох варіантах: безпосередньо з грецької й за посередницьком латинської й польської[4].

Антична міфологія і філософія[ред. | ред. код]

  • Ефір, етер — у давньогрецькій міфології — верхній шар повітря, осідок богів.
  • Ефір, етер — найтонша п'ята стихія в античній та середньовічній натурфілософії, фізиці й алхімії.

Хімія[ред. | ред. код]

  • Етери — клас органічних речовин, у яких два замісники, сполучені між собою атомом Оксигену,
  • Також, «ефіри» — застаріла спільна назва для двох класів органічних сполук:
    • етерів («простих ефірів»),
    • естерів («складних ефірів»).
  • Часом, етером (ефіром) називають діетиловий етер, один з представників класу етерів, що широко застосовується в хімії та медицині.

Фізика[ред. | ред. код]

  • Ефір, згідно з уявленнями, які панували у фізиці до початку XX століття, — гіпотетичне середовище, в якому розповсюджується світло та радіохвилі.

Мовлення та сповіщення[ред. | ред. код]

  • Ефіром називають:
  • Означення «прямий ефір» вживають щодо телерадіотрансляції наживо.

Інформаційні технології та зв'язок[ред. | ред. код]

  • Ethereum (часто просто «ефір») — криптовалюта (друга за капіталізацією у світі після біткойна станом на лютий 2023).

Фільми[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ефір // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Етер // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. Етер // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — С. 174.

Посилання[ред. | ред. код]