Маргарет Бербідж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маргарет Бербідж
Margaret burbidge.jpg
Народилася 12 серпня 1919(1919-08-12)[1] (98 років)
Великий Манчестер, Англія, Сполучене Королівство
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of the United States.svg США
Ім'я при народженні Eleanor Margaret Peachey
Діяльність астроном[2][3][4], астрофізик[d] і викладач університету
Alma mater Університетський коледж Лондона
Заклад Каліфорнійський університет у Сан-Дієго[d] і Чиказький університет
У шлюбі з Джеффрі Бербідж
Нагороди

Елінор Маргерит Бербідж (англ. Eleanor Margaret Burbidge; 12 серпня 1919) — англійський астроном, член Національної АН США (1978). Дружина Джеффрі Бербіджа.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася в Девенпорті. У 1939 закінчила Лондонський університет. У 1943—1951 — директор обсерваторії цього університету. У 1951—1953 і 1957—1959 працювала в Єркській обсерваторії, в 1955—1957 — в Каліфорнійському технологічному інституті, в 1959—1962 — в університеті Чикаго. З 1962 працювала в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго (з 1964 — професор, з 1979 — директор Центру астрофізики і космічних наук). У 1972—1973 займала пост директора Гринвіцької обсерваторії.

Основні наукові роботи подружжя Бербіджів належать до ядерної астрофізики, теорії внутрішньої будови й еволюції зірок, фізики галактик і квазарів. Разом із Вільямом Фаулером і Фредом Гойлом виконали (1955—1957) основоположні дослідження утворення важких елементів при ядерних реакціях у надрах зірок. У великому циклі робіт, присвяченому галактикам, вивчили їхній хімічний і зоряний склад, обертання, вперше визначили маси багатьох галактик, досліджували незвичайні галактики, в яких відбуваються вибухові процеси. У 1960-х роках одними з перших почали вивчення квазарів, отримали спектри багатьох квазарів і зміряли червоний зсув спектральних ліній в них. Низка робіт відноситься до теорії випромінювання радіогалактик, квазарів, пульсарів.

Елінор Маргарет Бербідж є одною з ініціаторів створення космічного телескопа, очолювала Комітет з космічного телескопа при Асоціації університетів для досліджень в астрономії.

Член Лондонського королівського товариства (1964), президент Американського астрономічного товариства (1976—1978), президент Американської асоціації сприяння розвитку науки (1982).

Премія ім. Г. Ворнер Американського астрономічного товариства (1959, спільно з Джеффрі Бербіджем). Перша жінка, удостоєна (1982) медалі Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства, яка присуджується з 1898.

На її честь названо астероїд 5490 Барбідж[5].

Примітки[ред.ред. код]