Марк Кокс (тенісист)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Кокс
Mark Cox
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Дата народження 5 липня 1943(1943-07-05) (80 років)
Місце народження Лестер, Англія
Зріст 185 см
Початок кар'єри 1970 (аматор від 1958 року)
Завершення кар'єри 1981
Робоча рука ліва (одноручний бекгенд)

Одиночний розряд

Матчів в/п 593-370 (61.5%) перед початком відкритої ери і під час відкритої ери[1]
Титулів 21[1]
Найвища позиція Ранг 12 (3 жовтня 1977)
Мейджори
Австралія ЧФ (1967, 1971)
Ролан Гаррос 3р (1968)
Вімблдон 4р (1968, 1977, 1979)
США ЧФ (1966)

Парний розряд

Матчів в/п 142–157 (Відкрита ера)
Титулів 3 (Відкрита ера)
Інші парні турніри

Марк Кокс (англ. Mark Cox; нар. 5 липня 1943) — колишній британський тенісист. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 12 місце досяг 3 жовтня 1977 року. Здобув 21 одиночний та 3 парні титули. Найвищим досягненням на турнірах Великого шолома були чвертьфінали в одиночному розряді. Завершив кар'єру 1981 року.

Фінали за кар'єру[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 35 (21–14)[ред. | ред. код]

Результат Ранг Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Поразка 1. 1962 Manly, Австралія Трава Австралія Мартін Малліген 2–6, 2–6[2]
Перемога 1. 1966 Балтимор, США Трава США Джим Макманус 6–3, 6–2, 6–3[2]
Поразка 2. 1967 Іст-Лондон, ПАР Ґрунт Нідерланди Том Оккер 7–9, 5–7[2]
Перемога 2. 1968 Сан-Хуан, Пуерто-Рико Тверде США Аллен Фокс 6–2, 6–1, 4–6, 2–6, 6–2[2]
Open era
Поразка 3. 1968 Лондон, Англія Килим (i) США Стен Сміт 4–6, 4–6[2]
Перемога 3. 1968 Істборн, Англія Трава Австралія Овен Девідсон 6–4, 6–4[2]
Перемога 4. 1968 Стамбул, Туреччина Ґрунт Чилі Патрісіо Родрігес 6–3, 6–3, 2–6, 6–4[2]
Перемога 5. 1968 Перт, Шотландія Килим (i) ПАР Боб Г'юїтт 6–3, 6–4[2]
Перемога 6. 1969 Блумфонтейн, ПАР Тверде ПАР Боб Мод 6–2, 7–5[2]
Поразка 4. 1968 Баффало, США Тверде (i) США Кларк Гребнер 8–6, 9–7, 6–2[2]
Поразка 5. 1969 Мейкон, США Килим (i) Іспанія Мануель Орантес 8–10, 5–7, 6–4, 7–9[2]
Поразка 6. 1969 Каракас, Венесуела Ґрунт Бразилія Томас Кош 6–8, 3–6, 6–2, 4–6[2]
Поразка 7. 1969 Віллемстад, Curaçao Ґрунт США Кліфф Річі 4–6, 3–6, 3–6[2]
Перемога 7. 1969 Шарлотт, США Ґрунт Чехословаччина Ян Кодеш 13–11, 6–2[2]
Перемога 8. 1969 Stalybridge, Англія Килим (i) ПАР Боб Г'юїтт 6–4, 6–3[2]
Перемога 9. 1969 Торкі, Англія Тверде (i) Велика Британія Джон Кліфтон 8–6, 6–3[2]
Перемога 10. 1969 Лондон, Англія Килим (i) ПАР Боб Г'юїтт 4–6, 9–7, 6–2[2]
Перемога 11. 1969 Перт, Шотландія Килим (i) Єгипет Ісмаїл Ель-Шафей 3–6, 14–12, 6–1[2]
Перемога 12. 1970 Борнмут, Англія Ґрунт ПАР Боб Г'юїтт 6–1, 6–2, 6–3
Перемога 13. 1972 Мейкон, США Килим (i) Австралія Рой Емерсон 6–3, 6–7, 6–3
Поразка 8. 1972 Louisville WCT, США Ґрунт США Артур Еш 4–6, 4–6
Перемога 14. 1972 Cleveland WCT, США Тверде Австралія Рей Раффелз 6–3, 4–6, 4–6, 6–3, 6–4
Поразка 9. 1973 Лондон, Англія Тверде (i) Нова Зеландія Браян Феерлі 6–2, 2–6, 2–6, 6–7
Перемога 15. 1973 Denver WCT, США Килим (i) США Артур Еш 6–1, 6–1
Перемога 16. 1973 Істборн, Англія Трава Франція Патріс Домінгес 6–2, 2–6, 6–3
Поразка 10. 1974 Bologna WCT, Італія Килим США Артур Еш 4–6, 5–7
Поразка 11. 1974 Лондон, Англія Тверде (i) Швеція Б'єрн Борг 7–6, 6–7, 4–6
Перемога 17. 1975 Washington Indoor WCT, США Килим (i) США Дік Стоктон 6–2, 7–6
Перемога 18. 1975 Лондон, Англія Килим (i) Нова Зеландія Браян Феерлі 6–1, 7–5
Перемога 19. 1975 Atlanta WCT, США Килим (i) Австралія Джон Александер 6–3, 7–6
Перемога 20. 1976 Стокгольм, Швеція Тверде (i) Іспанія Мануель Орантес 4–6, 7–5, 7–6
Перемога 21. 1977 Гельсінкі, Фінляндія Килим (i) Швеція Челль Юганссон 6–3, 6–3
Поразка 12. 1977 Лондон/Queen's Club, Англія Трава Мексика Рауль Рамірес 7–9, 5–7
Поразка 13. 1977 Мастерс Цинциннаті, США Ґрунт США Гаролд Соломон 2–6, 3–6
Поразка 14. 1980 Штутгарт, Західна Німеччина Тверде (i) Чехословаччина Томаш Шмід 1–6, 3–6, 7–5, 6–1, 4–6

Парний розряд: 11 (3–8)[ред. | ред. код]

Результат Ранг Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 1. 1973 Копенгаген, Данія Килим (i) Велика Британія Грем Стілвел США Ерік ван Діллен
США Том Гормен 		4–6, 4–6
Перемога 1. 1973 Кельн, Західна Німеччина Килим (i) Велика Британія Грем Стілвел Нідерланди Том Оккер
США Марті Ріссен 		7–6, 6–3
Перемога 2. 1973 Лондон, Англія Килим (i) Австралія Овен Девідсон Велика Британія Джералд Беттрік
Велика Британія Грем Стілвел 		6–4, 8–6
Поразка 2. 1974 Denver WCT, США Килим (i) Японія Камівадзумі Дзюн США Артур Еш
США Роско Теннер 		3–6, 6–7
Поразка 3. 1975 Сан-Антоніо, США Тверде ПАР Кліфф Дрісдейл Австралія Джон Александер
Австралія Філ Дент 		6–7, 6–4, 4–6
Поразка 4. 1975 Мемфіс, США Килим (i) ПАР Кліфф Дрісдейл США Ерік ван Діллен
США Дік Стоктон 		6–1, 5–7, 4–6
Поразка 5. 1975 Atlanta WCT, США Килим (i) ПАР Кліфф Дрісдейл Індія Ананд Амрітрадж
Індія Віджай Амрітрадж 		3–6, 2–6
Поразка 6. 1975 World Doubles WCT, Мексика Килим (i) ПАР Кліфф Дрісдейл США Браян Готтфрід
Мексика Рауль Рамірес 		6–7, 7–6, 2–6, 6–7
Поразка 7. 1976 Washington WCT, США Килим ПАР Кліфф Дрісдейл США Едді Діббс
США Гаролд Соломон 		4–6, 5–7
Поразка 8. 1977 Лондон, Англія Тверде (i) США Едді Діббс Румунія Іліє Настасе
Італія Адріано Панатта 		6–7, 7–6, 3–6
Перемога 3. 1977 Базель, Швейцарія Килим (i) Велика Британія Бастер Моттрам Велика Британія Джон Фівер
Австралія Джон Джеймс 		7–5, 6–4, 6–3

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Mark Cox: Career match record. thetennisbase.com. Tennismem SL. Процитовано 9 листопада 2017.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Mark Cox: Tournament results titles/finals. thetennisbase.com. Tennismem SL. Процитовано 9 листопада 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марк_Кокс_(тенісист)&oldid=40627949