Маршелін Бертран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марсія Лінн «Маршелін» Бертран
Marcia Lynne «Marcheline» Bertrand
Ім'я при народженніангл. Marcia Lynne Bertrand
Народилася9 травня 1950(1950-05-09)[1][2][3]
Блу-Айленд, Кук, Іллінойс, США
Померла27 січня 2007(2007-01-27)[1][2][3] (56 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·рак яєчника
Країна США
Діяльністьакторка, кінопродюсерка, телеакторка, кіноакторка
Alma materБеверлі Гіллз (середня школа)
Знання мованглійська
Роки активності19712007
БатькоRolland F. Bertrandd[4]
МатиLois June Gouwensd[4]
У шлюбі зДжон Войт
ДітиАнджеліна Джолі і Джеймс Гейвен
IMDbID 0078395

Марсія Лінн «Маршелін» Бертран (англ. Marcia Lynne «Marcheline» Bertrand, 9 травня 1950 — 27 січня 2007) — американська акторка та кінопродюсерка та активістка. Мати акторки Анджеліни Джолі та актора Джеймса Хейвена.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Бертран народилася в лікарні Святого Франциска в Блу-Айленді, штат Іллінойс, і виросла в сусідньому містечку Рівердейл. Її батьками були Лоїс Джун (до шлюбу Гувенс) і Ролланд Ф. Бертран. У неї було двоє молодших братів і сестер: сестра Деббі та брат Рейлі. 1965 року сім'я Бертран переїхала з Чикаго до Беверлі-Гіллз, штат Каліфорнія, де вона відвідувала школу Беверлі-Гіллз із другого курсу і до закінчення школи.

Батько Бертран був франко-канадського походження, а мати — голландського та німецького, з предками, які іммігрували до США в середині 19 століття. Бертран стверджувала, що має ірокезьке походження по лінії батька,[5][6] хоча її єдиним відомим корінним американським предком є гуронська жінка, яка народилася в 1649 році в сучасному Квебеку.[7] За словами її дочки, Бертран часто помилково ідентифікували як французьку акторку через її сценічний псевдонім: «Моя мама настільки далека від французької парижанки, наскільки це можливо. Вона виросла в боулінгу, яким володіли мої дідусь і бабуся».[6]

Бертран одружилася з актором Джоном Войтом 12 грудня 1971 року.[7] Після викидня 1972 р. народила двох дітей, Джеймс Гейвен і Анджеліна Джолі (обоє актори). Розлучилася з Войтом у 1976 році, публічно посилаючись на зраду Войта.[8][9] Подала на розлучення в 1978 році,[10] яке було остаточно оформлене в 1980 році.[9]

Після юридичного розлучення з Войтом Бертран почала стосунки з режисером-документалістом Біллом Деєм.[11] Прожила з ним 11 років без оформлення шлюбу. У подальшому зустрічалася активістом і музикантом Джоном Труделлом.[12]

На момент її смерті Бертран мала чотирьох онуків від доньки.[10] Ще одна онука, яка народилася наступного року, отримала на її честь друге ім'я Маршелін.[13]

Бертран була римо-католичкою.[14]

Наприкінці життя Бертран віддавала перевагу усамітненню і не давала інтерв'ю.[10] Після майже восьмирічної боротьби з раком яєчників і молочної залози вона померла у віці 56 років 27 січня 2007 року в медичному центрі Cedars-Sinai в компанії своїх дітей.[10][15][16] Мати та сестра Бертран також померли від раку.[17] Її дочка пояснювала: «Моя бабуся також померла молодою, тому мама завжди думала, що це може трапитися і з нею».[18]

Кінокар'єра

[ред. | ред. код]

У перші роки акторської кар'єри Бертран навчалася у Лі Страсберґа.[8] 1971 року вона втілила Конні в епізоді «Любов, мир, братерство і вбивство» четвертого сезону телесеріалу «Залізний бік». Десять років по тому з'явилася у другорядній ролі у фільмі 1982 року «У пошуках виходу» (Lookin' to Get Out), який написав і зняв її колишній чоловік Джон Войт. Наступного року Бертран зіграла свою останню роль у комедії 1983 року «Чоловік, який любив жінок», ремейку однойменного французького фільму 1977 року.

Після цього Бертран зосередилася на продюсуванні. У 1983 році вона заснувала компанію Woods Road Productions разом зі своїм тодішнім партнером Біллом Деєм. У 2005 році Бертран була виконавчою продюсеркою документального фільму «Трудель», що розповідає про життя і творчість її партнера Джона Труделя, музиканта та активіста індіанців санті-сіу. Фільм «Трудель» брав участь в офіційних програмах кінофестивалів «Санденс» і «Трайбека», а також отримав спеціальний приз журі за найкращий документальний фільм на Міжнародному кінофестивалі в Сіетлі.[19]

Гуманітарна діяльність

[ред. | ред. код]

Бертран з Джоном Труделлом заснували Фонд усіх племен, щоб підтримати культурне та економічне виживання корінних народів.[20] До 2007 року фонд виділив понад $800 000 грантів на програми в резерваціях, які зміцнюють племінний спосіб життя та гарантують майбутнє для корінних громад.[20]

У Міжнародний жіночий день у 2003 році Бертран і Труделл організували благодійний концерт для афганських біженок спільно з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців.[20]

Бертран, у якої в 1999 році діагностували рак яєчників,[10] також заснувала разом з Труделем організацію Give Love Give Life, метою якої було підвищити обізнаність громадськості про рак яєчників та інші гінекологічні захворювання за допомогою музики.[21] Перший концерт Give Love Give Life відбувся в лютому 2004 року в клубі The Roxy в Західному Голлівуді.[21] Бертран і Труделл працювали над організацією стратегічної підтримки в музичній і кіноспільноті Закону Джоанни, закону про фінансування національної інформаційно-просвітницької діяльності та освіти про ознаки та симптоми гінекологічних раків, який був підписаний 12 січня 2007 року.[21] На користь Жіночого науково-дослідного інституту раку при медичному центрі Cedars-Sinai, пройшов другий концерт Give Love Give Life відбувся в амфітеатрі Gibson в Лос-Анджелесі в лютому 2007 р., через місяць після того, як Бертран померла від раку.[21]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Назва Рік Роль Примітки
Айронсайд 1971 Конні Серіал

Епізод: «Любов, мир, братерство і вбивство»

У пошуках виходу 1982 Дівчина в автомобілі Jeep
Чоловік, який любив жінок 1983 Дівчина (фінальна роль у фільмі)
Труделл 2005 Документальний фільм

Виконавчий продюсер

Додаткові посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б в GeneaStar
  3. а б в Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  4. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  5. Angelina: Wuthering Jolie - Content. web.archive.org. 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 30 травня 2023.
  6. а б Sessums, Kevin (November 2004). "Wild at Heart". Allure. www.worldcat.org. Процитовано 30 травня 2023.
  7. а б Loggins, Emma (24 серпня 2022). Angelina Jolie's Parents: A Look at the Lives of Jon Voight and Marcheline Bertrand. FanBolt (амер.). Процитовано 30 травня 2023.
  8. а б Armstrong, Lois (June 26, 1978). "Down but Not Out". People. www.worldcat.org. Процитовано 30 травня 2023.
  9. а б Tauber, Michelle (March 15, 2010). "Angelina Jolie & Dad Jon Voight Ending Their Feud". www.worldcat.org. Процитовано 30 травня 2023.
  10. а б в г д Green, Mary (February 12, 2007). "Angelina's Heartbreak". www.worldcat.org. People. Процитовано 30 травня 2023.
  11. https://www.facebook.com/peoplemag. For Single Father Jon Voight, Table for Five Is a Story Close to His Own Painful Experience. Peoplemag (англ.). Процитовано 30 травня 2023.
  12. Press, Robert Jablon Associated; December 12; 2015; Twitter, 8:01 p m Share on Facebook Share on. John Trudell, 69; Native American activist, poet - The Boston Globe. BostonGlobe.com (амер.). Процитовано 30 травня 2023.
  13. Staff, Us Weekly (5 січня 2010). Angelina Jolie's Mom Leaves Three Grandkids $100,000 Each. Us Weekly (амер.). Процитовано 30 травня 2023.
  14. Nast, Condé (2 червня 2008). A Woman in Full. Vanity Fair (амер.). Процитовано 30 травня 2023.
  15. https://www.facebook.com/peoplemag. Angelina Jolie's Mother Dies. Peoplemag (англ.). Процитовано 30 травня 2023.
  16. A Patient’s Journey: Angelina Jolie. web.archive.org. 30 липня 2017. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 травня 2023.
  17. Press, Associated (27 травня 2013). Angelina Jolie's aunt dies of breast cancer. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 30 травня 2023.
  18. Angelina Jolie Dies for Our Sins. Esquire (амер.). 20 липня 2010. Процитовано 30 травня 2023.
  19. JCC - Native American Film Festival Planned. web.archive.org. 30 вересня 2011. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 30 травня 2023.
  20. а б в February 22 Concert for Ovarian Cancer Research and Education To Honor Marcheline Bertrand, Give Love, Give Life Creator and Producer. web.archive.org. 15 листопада 2011. Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 30 травня 2023.
  21. а б в г Give Love Give Live - Woman's Health Awareness. web.archive.org. 20 червня 2011. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 30 травня 2023.