Маріка мозамбіцька
| Маріка мозамбіцька | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cinnyris neergaardi C. H. B. Grant, 1908 | ||||||||||||||||
![Ареал виду[2][3]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cinnyris_neergaardi,_verspreiding,_a.png) Ареал виду[2][3] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Nectarinia neergardi (C. H. B. Grant, 1908) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ма́ріка мозамбіцька[4] (Cinnyris neergaardi) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[5]. Мешкає в Мозамбіку і Південно-Африканській Республіці.
Опис[ред. | ред. код]
Мозамбіцька маріка — дрібний птах з відносно коротким дзьобом. У дорослого самця голова, спина і горло зелені, металево-блискучі, крила чорні, надхвістя синє, хвіст коричнювато-чорний. Груди поцятковані жовтими плямками. На грудях вузька синя смуга, нижня частина грудей яскраво-червона, живіт чорний. У дорослих самиць голова і верхня частина тіла сірувато-коричневі, надхвістя оливково-коричневе, хвіст темно-коричневий. Над очима світлі «брови», нижня частина тіла бліда, сірувато-коричнева. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи подібні до самиць.
Самиці мозамбіцької маріки мають коричневу верхню частину тіла і жовтувато-сіру нижню частину тіла. Молоді птахи подібні до самиць. Нижня частина тіла у самиць південної маріки сіріша, ніж у самиць капських нектарок, і тьмяніша, ніж у самиць брунатних нектарок.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Ареал мозамбіцької маріки обмежений вузькою прибережною смугою від Інямбане на півдні Мозамбіку до міста Ричардс-Бей на півночі Південно-Африканської Республіки в провінції Квазулу-Наталь. У Мозамбіку мешкає дві популяції мозамбіцьких марік: одна на півночі від річки Лімпопо, друга на південь від Мапуту. Вони живуть у сухих саванах і рідколіссях, у чагарникових заростях і в садах. Мозамбіцькі маріки живляться нектаром, комахами і павуками. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів разом з аметистовими нектарцями.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція мозамбіцьких марік становить від 3300 до 6700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris neergaardi. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Parker, Vincent (1999). The atlas of the birds of Sul Do Save, Southern Mozambique. Cape Town: Avian Demography Unit & The Endangered Wildlife Trust. ISBN 0620242663.
- ↑ Hockey, P. A. R.; Dean, W. R. J.; Ryan, P. G. (2005). Roberts Birds of Southern Africa (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the John Voelcker Bird Book Fund. с. 991—992. ISBN 0-620-34053-3.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
Посилання[ред. | ред. код]
- Neergaard's Sunbird species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 3 травня 2014 у Wayback Machine.].
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |