Мозамбік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Мозамбік
República de Moçambique

Прапор Герб
Девіз: Estamos Juntos
Гімн: Pátria Amada
(колись Viva, Viva a FRELIMO)
Розташування Мозамбіку
Столиця Мапуту
25°57′ пд. ш. 32°35′ сх. д. / 25.950° пд. ш. 32.583° сх. д. / -25.950; 32.583
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Португальська
Державний устрій Республіка
 - Президент Філіп Н´юсі
 - Прем'єр-міністр Карлуш Агостіню ду Розаріу
Незалежність  
 - від Португалії 25 червня 1975 
Площа
 - Загалом 801 590 км² (35th)
 - Води (%) 2.2
Населення
 - оцінка 2007 р. 20.069.738 (54)
 - перепис 1997 р. 16,099,246
 - Густота 25/км² (178)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $27.013 млрд (100th)
 - На душу населення $1,389 (158)
ІРЛП  (2004) 0.390 (низька) (168)
Валюта метікал (Mt) (MZM)
Часовий пояс CAT (UTC+2)
 - Літній час не спостерігається (UTC+2)
Домен інтернету .mz
Телефонний код +258

Респу́бліка Мозамбі́к (порт. Moçambique) — держава на південному сході Африки; межує на півночі з Замбією, Малаві і Танзанією, на півдні з Південно-Африканською Республікою (ПАР), на сході з Свазілендом і Зімбабве й омивається Індійським океаном. Столиця і головний порт: Мапуту.

Походження назви[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Мозамбік

Держава знаходиться в Південній Африці, територія країни простягається з півночі на південь на 1770 км, а із заходу на схід — на 1090 км. На півночі межує з Танзанією (спільний кордон — 755 км); на заході — з Малаві (1570 км), Замбією (420 км) і Зімбабве (1230 км); на півдні — з Південно-Африканською Республікою (490 км) і Свазілендом (105 км). На сході омивається водами Мозамбіцької протоки Індійського океану, берегова лінія сягає 2470 км.

Замбія Замбія Малаві Малаві
Танзанія Танзанія
Зімбабве Зімбабве Gray compass rose.svg Мозамбіцька протока
Південно-Африканська Республіка Південно-Африканська Республіка Свазіленд Свазіленд Індійський океан

Рельєф[ред.ред. код]

Територія Мозамбіку розташована в межах Східно-Африканського плоскогір'я, що знижується з заходу на схід, і Мозамбікської заболоченої низовини (на півдні і сході). Вздовж кордону з ПАР — вулканічні гори Лібомбо. Територія країни має незвичайну конфігурацію, що тягнеться від низовин і боліт на узбережжі Індійського океану до плато Центральної Африки.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат на півночі країни субекваторіальний, на півдні — тропічний.

Внутрішні води[ред.ред. код]

Вид на озеро Кагора-Басса

Найбільші річки – Замбезі, Лімпопо, Ровума, Саве, Лігон'я, Луріу. Всі річки течуть із заходу на схід і впадають в Індійський океан. Коливання стоку вельми значні. У вологий сезон звичайні повені, які в окремі роки приймають загрозливі розміри (сильні повені відбувалися в 1977, 1978, 1984, 1998 i 2000). У інші сезони року ріки можуть майже повністю пересихати. На р. Замбезі, що протікає в провінції Тете (західний Мозамбік), побудована гідроелектростанція Кебрабаса (Кахора-Баса). Велике природне прісноводне озеро Ньяса розташоване на стику Мозамбіку, Малаві і Танзанії.

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятник імператору Нгунгутхане в Чаміте
Докладніше: Історія Мозамбіку

З доісторичних часів територію Мозамбіку населяли племена бушменів та готтентотів, які займались полюванням та збиральництвом. В V—IX столітті тут з'являються племена банту. Починаючи з VIII століття в Африку почали проникати араби.

Колонія Португалії з 1505. Незалежність одержала як соціалістична республіка в 1975. ФРЕЛІМО (Фронт визволення Мозамбіку) — правляча партія з 1975. Гарні відносини з західними державами відновлені в 1983, угода з ПАР, знана як «угода Нкоматі», була підписана в 1984. Група опору РЕНАМО (Мозамбікський національний опір) відповідальна за партизанську боротьбу з 1977 по 1992.

Політична система[ред.ред. код]

Мозамбік за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.

Президентом країни є кандидат від ФРЕЛІМО — Арманду Гебуза (переобраний у 2009 на другий термін з 75,2 % голосів), який у середині 60-х років навчався військової справи в Україні, у 165-му навчальному центрі з підготовки іноземних військових, який знаходився у селищі Перевальне, що за 20 км від Сімферополя (зараз використовується підрозділом 36-ої окремої бригади берегової охорони ВМС України та підрозділами НГУ).

Парламент[ред.ред. код]

Політичні партії[ред.ред. код]

Однопартійне правління в країні закінчилось у 1992, коли в Римі був підписаний мирний договір між РЕНАМО і ФРЕЛІМО. З 1992 у краіні дозволена багатопартійність. Перші демократичні вибори відбулись у 1994, другі у 1999, треті у 2004, четверті у 2009. Парламентські і президентські вибори проводяться одночасно.

На парламентських виборах 5 грудня 1999 року до парламенту Мозамбіку пройшли наступні політичні партії:

На парламентських виборах 2009 року до парламенту Мозамбіку пройшли наступні політичні партії:

Судова влада[ред.ред. код]

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Українсько-мозмабіцькі відносини[ред.ред. код]

Уряд Мозамбіку офіційно визнав незалежність України 17 березня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 19 серпня 1993 року[1]. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Мозамбіку, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія)[1]. Справами України в Мозамбіці відає українське посольство в Південно-Африканській Республіці.

Державна символіка[ред.ред. код]

Державний прапор

Державний герб

Державний гімн

Адміністративно-територіальній поділ[ред.ред. код]

Карта Мозамбіку з провінціями

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 11 провінцій, які, в свою чергу, поділяються на 128 дистриктів.

Провінція Адміністративний центр Площа,
км²
Населення,
чол. (2007)
Щільність,
чол./км²
1 Кабу-Делгаду Пемба 82625 1632065 19,75
2 Газа Шаї-Шаї 75709 1251323 16,53
3 Іньямбане Іньямбане 68615 1301967 18,97
4 Маніка Шимойо 61661 1438476 23,33
5 Мапуту (місто) Мапуту 602 1120360 1861,06
6 Мапуту (провінція) Мапуту 25756 1233143 47,88
7 Нампула Нампула 81606 4049082 49,62
8 Ньяса Лішинга 129 056 1182393 9,16
9 Софала Бейра 68018 1671864 24,58
10 Тете Тете 100 724 1801528 17,89
11 Замбезія Келімане 105 008 3897064 37,11
Всього 799380 20579265 25,11

Збройні сили[ред.ред. код]

Чисельність збройних сил у 2000 році складала 5,5 тис. військовослужбовців[1]. Загальні витрати на армію склали 87 млн доларів США[1].

Економіка[ред.ред. код]

Мозамбік — одна з найвідсталіших держав Африки. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 29,3 млрд доларів США (97 місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 1,5 тис. доларів (161 місце в світі)[1]. Промисловість разом із будівництвом становить 26 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 22 %; сфера обслуговування — 52 % (станом на 2002 рік)[1]. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 6 % — промисловість і будівництво; 80 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 14 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік)[1].

Надходження в державний бюджет Мозамбіку за 2006 рік склали 1,4 млрд доларів США, а витрати — 1,8 млрд; дефіцит становив 22 %[1].

Прямі закордонні інвестиції — $ 131 млн.

Валюта[ред.ред. код]

Докладніше: Валюта Мозамбіку

Національною валютою країни слугує метікал. У 2012 році за 1 долар США давали 28,65 метікала.

Промисловість[ред.ред. код]

Головні галузі промисловості: гірнича, харчова, текстильна, хімічна, цементна і тютюнова. Фабрика Мозал виготовляє алюміній у зливках.

Гірнича промисловість[ред.ред. код]

Енергетика[ред.ред. код]

За 2004 рік було вироблено 11,6 млрд кВт/год електроенергії (експортовано 8,8 млрд кВт/год); загальний обсяг спожитої — 9,6 млрд кВт/год (імпортовано 7,6 млрд кВт/год)[1].

У 2004 році споживання нафти склало 11,5 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб[1].

Агровиробництво[ред.ред. код]

У сільськогосподарському обробітку знаходиться лише 4 % площі держави[1]. Головні сільськогосподарські культури: сорго, бавовник, арахіс, цукрова тростина, чай, маніок, кукурудза.

Women in Mozambique with maize.jpg Prawns at Xai-Xai market.JPG
Жінка збирає
кукурудзу
Торгівля креветками

Загальна чисельність великої рогатої худоби в країні складає 1,3 млн голів.

Транспорт[ред.ред. код]

Транспорт: автомобільний, залізничний, морський. Головні морські порти: Мапуту, Бейра, Накала, Келімане. У Мапуту, Бейрі, Нампулі, Пембі, Ліщінзі розташовані міжнародні аеропорти. Територією Мозамбіку проходить нафтопровід від Бейри до Мутаре (Зімбабве) та газопровід від Панде до ПАР.

Donkey cart in Mozambique.JPG Xai-Xai train station (9493131901).jpg Mapai gas station.JPG
Типовий транспорт
сільської місцевості
Залізничний вокзал
в Шаї-Шаї
Торгівля
дизельним пальним

Туризм[ред.ред. код]

Докладніше: Туризм Мозамбіку

Зовнішня торгівля[ред.ред. код]

Основні торговельні партнери Мозамбіку: Іспанія, Португалія, Південно-Африканська Республіка, Зімбабве, Саудівська Аравія, США.

Держава експортує: алюміній у брусках, природний газ (газосховище Панде), горіхи кеш'ю, цукор, бавовну, чай, креветки, копру. Основні покупці: Іспанія (17 %); Португалія (12 %); Південно-Африканська Республіка (16 %), США (10 %). У 1998 році вартість експорту склала 295 млн доларів США[1].

Держава імпортує: продукти харчування, промислові вироби, нафту. Основні імпортери: Південно-Африканська Республіка (55 %); Зімбабве (7 %); Саудівська Аравія (5 %). У 1998 році вартість імпорту склала 965 млн доларів США[1].

Торгівля з Україною[ред.ред. код]

Торгівельний баланс з Україною, за даними Української Торгівельної Палати 2004 року, складає близько 15 млн на рік.

Населення[ред.ред. код]

Населення держави у 2006 році становило 19,7 млн осіб (53 місце в світі). Густота населення: 23,8 осіб/км² (146 місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 32,5 ‰; смертність 21,4 ‰; природний приріст 13,8 ‰[1].

Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):

  • діти віком до 14 років — 42,7 % (4,2 млн чоловіків, 4,2 млн жінок);
  • дорослі (15-64 років) — 54,5 % (5,2 млн чоловіків, 5,5 млн жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,8 % (0,23 млн чоловіків, 0,32 млн жінок).

Урбанізація[ред.ред. код]

Мапуту — столиця країни
Докладніше: Міста Мозамбіку

Рівень урбанізованості в 2000 році склав 36 %[1]. Головні міста держави: Мапуту (1,15 млн осіб), Матола (817 тис. осіб), Нампула (575 тис. осіб).

Етнічний склад[ред.ред. код]

Головні етноси, що складають мозмабіцьку націю: бантумовні народи — 98 %, європейці, індійці, китайці, метиси — 2 %.

Українська громада Мозамбіку[ред.ред. код]

Українська громада, переважно, складається із трьох великих груп громадян: лікарів, викладачів вузів та жінок, які одружилися в Україні із мозамбікцями та обрали місцем свого життя Мозамбік. За неофіційними підрахунками, у Мозамбіку сьогодні проживає близько 400 українців, до яких зараховуються діти від змішаних шлюбів. (Більшість цих афро-українців народилися в Україні, мають одного з батьків (переважно, матір) українського роду, і якщо колись побажають отримати українське громадянство, чинний закон дозволяє їм це зробити). Певне зменшення української громади відбулося в останні роки, 2004-09, завдяки масовому від'їзду з Мозамбіку українських лікарів та їх родин, через професійні обставини (непоновлення контрактів тощо). Організованої української громади в Мозамбіку не існує, так само як української церкви чи українських громадських організацій. Переважна більшість українців є православного обряду і ходять до грецької православної церкви Св. Архангела Гавриїла у м. Мапуту.

Мови[ред.ред. код]

Докладніше: Мови Мозамбіку

Державна мова: португальська. Населення країни користується 25 спорідненими мовами, що не мають офіційного статусу ні на державному, ні на регіональному рівнях.

Релігії[ред.ред. код]

Головні релігії держави: анімізм — 47 % населення, іслам — 28 %, католицтво — 25 %.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 39,8 року: для чоловіків – 39,5 року, для жінок – 40,1 року[1]. Смертність немовлят до 1 року становила 129 ‰ (станом на _ рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місто на 1227 жителів; лікарями – 1 лікар на 50 тис. жителів (станом на 1990 рік)[1]. Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 5,9 % від ВВП країни[1].

У 1993 році 22 % населення було забезпечено питною водою[1].

Освіта[ред.ред. код]

Рівень письменності в 2001 році становив 47,8 %: 63,5 % серед чоловіків, 32,7 % серед жінок[1].

Витрати на освіту в 1996 році склали 6,3 % від ВВП[1].

Інтернет[ред.ред. код]

У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Мозамбіці користувались 15 тис. осіб[1].

Культура[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Прапор Мозамбіку Це незавершена стаття про Мозамбік.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.