Марія Гімарайнська
| Марія | ||
_-_Parma.jpg) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 8 листопада 1565[1] — 7 вересня 1577 | ||
| Народження: |
12 серпня 1538 Лісабон, Португалія | |
| Смерть: |
7 вересня 1577 (39 років) Парма, Італія | |
| Поховання: | Sanctuary of Santa Maria della Steccatad | |
| Країна: | Португальське королівство | |
| Релігія: | католичка | |
| Рід: | Авіська | |
| Батько: | Дуарте I Гімарайнський | |
| Мати: | Ізабела Браганська | |
| Шлюб: | Алессандро Фарнезе | |
| Діти: | Ranuccio I Farnesed, Margherita Farnese of Parmad і Odoardo Farnesed | |
Марі́я (порт. Maria; 12 серпня 1538 — 7 вересня 1577) — португальська інфанта, принцеса Пармська (1565—1577). Представниця Авіської династії. Народилася в Лісабоні, Португалія. Старша донька гімарайнського герцога Дуарте I й браганської герцогині Ізабели. Онука португальського короля Мануела I, небога португальського короля Жуана III. Дружина пармського герцога Алессандро Фарнезе (з 1565). У шлюбі мала трьох дітей — Маргариту, Рануччо I й Одоардо. Померла в Пармі, Італія.
Імена[ред. | ред. код]
- Марі́я Авіська (порт. Maria de Avis) — за назвою династії.
- Марія Гімара́йнська (порт. Maria de Guimarães) — за батьківським герцогським титулом.
- Марі́я Па́рмська (порт. Maria de Parma) — за герцогським титулом чоловіка.
- Марі́я Португа́льська (італ. Maria di Portogallo, порт. Maria de Portugal) — за назвою країни.
Біографія[ред. | ред. код]
Марія народилася 12 серпня 1538 року в Лісабоні (за іншими даними — 8 грудня того ж року[3]). Вона була старшою донькою гімарайнського герцога Дуарте I, сина португальського короля Мануела I, і браганської герцогині Ізабели. Дівчинка отримала першокласне виховання — вона знала давньогрецьку і латину, вивчала філософію, математику, природничі науки і Святе Письмо[3].
Завдяки пропозиціям кастильського короля Феліпе II та пармського герцога Оттавіо Фарнезе, Марія мусила вийти заміж за Алессандро Франезе, герцогського сина, спадкоємця пармського престолу[3]. 14 вересня 1565 року вона виїхала з Лісабона до Брюсселя, до двору Феліпе ІІ[3]. Шлюб відсвяткували 8 листопада того ж року[1] (за іншими даними — 11 листопада[4], або 30 листопада[3]). Церемонія і гуляння були дуже пишними. Ставши дружиною Алессандро, інфанта Марія отримала титул принцеси-спадкоємниці Пармської.
1566 року Марія переїхала з чоловіком до Парми. Наступного року в неї народилася перша дитина — Маргарита. 1569 року Марія народила сина Рануччо, майбутнього герцога Парми, а 1573 року — Одоардо, майбутнього кардинала.
Марія прославилися за життя як меценатка і дуже побожна жінка. Вона привезла до Італії так звану «Кулінарійну книгу інфанти Марії», яка зберігається в Неаполітанській бібліотеці. Їй належить «Духовний каталог» (порт. Directório espiritual) з цитатами Святих Отців[3].
Марія померла 7 вересня 1577 року в Пармі, у 39-річному віці. Її тіло поховали у міській Церкві святої Марії Магдалини, а 1823 року за наказом Марії-Луїзи перепоховали у Пармській базиліці Діви Марії поруч із Алессандро.
Першу біографію Марії — «Життя і смерть найяснішої Марії Португальської, принцеси Пармської і П'яченцької» написав єзуїт Себаштіан Морайш, що був її сповідником, а згодом працював у Японії. Ця праця вийшла італійською 1578 року в Болоньї та 1602 року в Римі[3].
У ряді джерел Марію називають герцогинею Пармською, проте вона не мала цього титулу, оскільки її чоловік став герцогом 1586 року після смерті батька Оттавіо, через 9 років після смерті Марії.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Батько: Дуарте (1515 —1540), герцог Гімарайнський (1537—1540)
- Чоловік: Алессандро Фарнезе (1545—1592), герцог Пармський (1586—1592).
- Маргарита Фарнезе (7 листопада 1567 — 13 квітень 1643), в 1581 році одружилась з Вінченцо I Гонзага
- Рануччо I Фарнезе (28 березня 1569 — 5 березня 1622), з 1600 одружений з Маргаритою Альдобрандіні
- Одоардо Фарнезе (6 грудня 1573 — 21 листопад 1626), кардинал.
У культурі[ред. | ред. код]
Образотворче мистецтво[ред. | ред. код]
-
1550, А. Мор -
1555, А. Мор -
1565, А. Мор -
1570, П. Порб -
XVII ст.
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Vázquez de Prada, Valentín. Farnesio, Alejandro. [Архівовано 16 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Real Academia de la Historia.
- ↑ https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Maria_of_Portugal,_Duchess_of_Parma
- ↑ а б в г д е ж Maria // Portugal: diccionario… 1908:IV:827.
- ↑ Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Джерела[ред. | ред. код]
- Maria [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.] Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1908. — Vol. IV. — P. 827.
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- D. Maria de Portugal Princesa de Parma (1565—1577) e o seu tempo. Porto: Instituto de Cultura Portuguesa, 1999.
- Maria di Portogallo sposa di Alessandro Farnese, Principessa di Parma e Piacenza dal 1565 al 1577, cura di G. Bertini, Atti della Giornata di Studi — Parma, 25 settembre 1999, Parma, Ducati 2001.
- Sebastiao Moraes. Vita e morte della Serenissima prencipessa di Parma, e di Piacenza, 1584.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Гімарайнська
Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
|
