Медаль Лавлейс
| Медаль Лавлейс англ. Lovelace Medal | ||||
 | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | нагорода | |||
| Вручає: | Британське комп'ютерне товариство | |||
| Підстава | вручається «особам, які зробили видатний внесок у розуміння чи розвиток комп'ютерної техніки» | |||
| На честь: | Ада Лавлейс | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1998 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Q115857041? (0) | ||||
| Черговість | ||||
| Сайт | Офіційний сайт | |||
Меда́ль Лавле́йс (англ. Lovelace Medal) — нагорода, заснована Британським комп'ютерним товариством (BCS) у 1998 році, і вручається особам, які зробили видатний внесок у розуміння чи розвиток обчислювальної техніки[1]. Вона вважається найвищою відзнакою у Великій Британії в галузі обчислювальної техніки[2]. Лауреати медалі запрошують представити свої дослідження на лекції Лавлейс, яка проводиться наступного року, де вони мають змогу поділитися своїми досягненнями та дослідженнями[1].
Нагороду названо на честь графині Ади Лавлейс, англійської вченої-математика та письменниці. Лавлейс була донькою лорда Байрона. Вона працювала до 1842 року разом з піонером обчислювальної техніки Чарлзом Беббіджем над аналітичною машиною — механічним комп'ютером загального призначення[1] і часто згадується як перша в світі жінка-комп'ютерний програміст[3].
Медаллю Лавлейс відзначають осіб, чия робота в галузі досліджень і освіти сприяла значному прогресу в обчислювальній техніці. Переможців обирає щорічна комісія, створена BCS. Комісія бере до уваги такі фактори, як оригінальність, вплив і етичні наслідки роботи номінантів.
Медаль призначена для вручення особам, незалежно від країни їхнього проживання, за умови прямого зв'язку з Великою Британією. Загалом передбачається, щорічне вручення нагороди, але положення не забороняє мати і декількох медалістів чи жодного медаліста у році[1].
Лауреати нагороди[ред. | ред. код]
- 2023 Деміс Гассабіс — за надзвичайний внесок у штучний інтелект та індустрію технологій Великої Британії
- 2023 Джейн Гіллстон[en] — на знак визнання її роботи над розробкою нових підходів до моделювання як штучних, так і природних систем шляхом поєднання елементів формальних мов із математичним моделюванням
- 2023 Том Крік (англ. Tom Crick) — за освіту та внесок в освіту в галузі інформатики через дослідження, політику та практику[4]
- 2020 Ієн Горрокс[en][5] — за значний внесок у розвиток систем міркування[en]
- 2020 Нік Дженінгс[en] і Майкл Вулдрідж[en] — за внески у багатоагентні системи
- 2019 Марта Квятковська[en][2] — за перевірку імовірнісної моделі для багатого на дані світу
- 2018 Гордон Плоткін[en][6] — за внесок у семантичну структуру для мов програмування
- 2017 Джордж Готтлоб[en][7] — за внесок у логічні та теоретичні основи баз даних
- 2016 Ендрю Блейк[en][8] — за внесок у розуміння та розвиток обчислювальної техніки як дисципліни
- 2015 Росс Андерсон[9] — за внесок у розвиток інженерії безпеки у дисципліну
- 2014 Стів Фербер[en][10] — за розробку архітектури мікропроцесора ARM та внесок у комп'ютерні системи
- 2013 Самсон Абрамський[en] — за внесок у теорію доменів, семантику ігор і категоріальну квантову механіку
- 2012 Граді Буч[11] — за внесок в архітектуру програмного забезпечення, розробку програмного забезпечення та середовищ для спільної роботи
- 2011 Германн Гаузер[en] — за підприємництво та за спільну розробку BBC Micro Computer[en]
- 2010 Джон Рейнольдс[en][12] — за внесок у логічні основи програм та мов програмування
- 2009 Йорік Вілкс[en][13] — за внесок у смислове розуміння природної мови
- 2008 Тоні Сторі (англ. Tony Storey)[14] — за внески в автономні комп'ютерні системи
- 2007 Карен Спарк Джонс[15] — за внесок у обробку природної мови
- 2006 Тім Бернерс-Лі[16] — за винайдення Всесвітнього павутиння
- 2005 Нік Мак-Кеон[en][16] — за внесок у розробку апаратного забезпечення маршрутизатора
- 2004 Джон Варнок з Adobe Systems[17] — за внески в технології обробки документів
- 2002 Ієн Фостер[en] і Карл Кессельман[en][16] — за внесок у технології ґрід
- 2001 Дуглас Енгельбарт[16] — за винайдення комп'ютерної миші
- 2000 Лінус Торвальдс[16] — для створення операційної системи на бвзі ядра Linux.
- 1998 Майкл Ентоні Джексон[en] і Кріс Бартон (англ. Chris Burton)[16] — за розробку програм і структурного програмування
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Lovelace Medal. BCS.
- ↑ а б Marta Kwiatkowska named as BCS Lovelace Medal Winner 2019. UK: Department of Computer Science[en], University of Oxford. 28 June 2019. Процитовано 5 May 2021.
- ↑ Fuegi, J.; Francis, J. (October 2003). Lovelace & Babbage and the creation of the 1843 'notes'. Annals of the History of Computing. IEEE. 25 (4): 16—26. doi:10.1109/MAHC.2003.1253887.
- ↑ Google DeepMind’s Demis Hassabis among the recipients of prestigious computing award - BCS Lovelace Medal 2023 | BCS (англ.). Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ Professor Ian Horrocks Awarded BCS Lovelace Medal 2020. Oriel College (англ.). 13 листопада 2020. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Gordon Plotkin awarded Ada Lovelace Medal. UK: University of Edinburgh. 2018. Процитовано 5 May 2021.
- ↑ Georg Gottlob honoured with Lovelace Medal. Oxford University Department of Computer Science.
- ↑ Professor Andrew Blake named as BCS Lovelace Medal Winner 2016.
- ↑ Professor Ross Anderson named as BCS Lovelace Medal Winner 2015.
- ↑ Manchester's Steve Furber receives BCS Lovelace Medal, becomes Distinguished Fellow. Electronics Weekly.
- ↑ Grady Booch presented with BCS Lovelace Medal. BCS. 29 травня 2012. Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
- ↑ Lovelace and Needham winners announced by BCS. BCS, The Chartered Institute for IT. Архів оригіналу за 7 листопада 2011.
- ↑ BCS Lovelace Lecture 2010. BCS, The Chartered Institute for IT. Архів оригіналу за 28 грудня 2011.
- ↑ BCS Lovelace Lecture 2009. BCS, The Chartered Institute for IT. Архів оригіналу за 28 грудня 2011.
- ↑ Karen Spärck Jones. The Daily Telegraph. 12 квітня 2007.
- ↑ а б в г д е Past Winners. BCS, The Chartered Institute for IT. Архів оригіналу за 26 жовтня 2011.
- ↑ 2004 Winner. BCS, The Chartered Institute for IT. Архів оригіналу за 12 лютого 2012.