Комп'ютерна миша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Типова дротова мишка з 2 кнопками та коліщатком прокрутки, від компанії Microsoft.

Миша (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв введення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.

Іншими різновидами маніпуляторів, що відтворюють рухи руки, є трекбол і графічний планшет.

Принцип дії[ред.ред. код]

Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру. Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).

У доповнення до датчика переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час.

Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила.

Історія[ред.ред. код]

Комп'ютерна мишка Дугласа Енгельбарта.

Перша «миша» була сконструйована 1964 року руками аспіранта Біла Інгліша (англ. Bill English) та Роберта Тейлора під керівництвом власне винахідника і батька самої концепції Дугласа Карла Енгельбарта (англ. Douglas Carl Engelbart) у англ. Augmentation Research Center Стенфордського дослідного інституту (англ. Stanford Research Institute) у Менло-Парку, Каліфорнія. Пізніше Джеф Руліфсон (англ. Jeff Rulifson) покращив конструкцію і розробив програмне забезпечення. 9 грудня 1968 Дуглас Енгельбарт вперше продемонстрував свій винахід на комп'ютерній виставці Fall Joint в Сан-Франциско. Першу мишку доктора Енгельбарта було зроблено з дерева, і в ній була лише одна кнопка. Однак ідея нового способу оброблювання текстових файлів, можливість виділити, скопіювати й вставити частини тексту за допомогою однієї руки лягла в основу багатьох сучасних технологій. Патент на нову мишку був отриманий 17 листопада 1970.

Доктор Енгельбарт отримав від роботодавців $10 тисяч гонорару за свій винахід (вклав їх як перший внесок за власний заміський будиночок). Майже через 30 років, 10 квітня 1997 Дуглас Енгельбарт отримав у Музеї американської історії Смітсонівського інституту у Вашингтоні Премію Лемельсона від Массачусетського технологічного інституту (англ. Massachusetts Institute of Technology)[1]. 1 грудня 2000 нагороджений Медаллю технологій (англ. National Medal of Technology) визнання від уряду США.

Серійне виробництво розпочалося 1981 року, коли кнопку замінили на кульковий привід — коліщатко.

Першим комп'ютером, в комплект якого входила мишка, був міні-комп'ютер Xerox 8010 Star Information System, представлений 1981 року. Мишка фірми «Xerox» мала три кнопки і коштувала $400 (відповідно $900 у цінах 2007 року з урахуванням інфляції). 1983 року фірма Apple випустила власну модель миші для комп'ютера «Lisa», котра мала одну кнопку, вартість якої вдалося зменшити до $25. Широку популярність мишка здобула завдяки використанню в комп'ютерах «Apple Macintosh» і пізніше в ОС «Windows» для IBM PC. «Microsoft» ввела підтримку маніпулятора в IBM PC ще 1983 року, проте пізніше, ніж «Apple», звернула увагу на можливості під час роботи з віконним інтерфейсом.

Першу у світі оптичну мишку випустила 1982 року фірма «Mouse Systems», однак її оптика потребувала спеціального розкресленого планшета, що позначилося на її вартості — $100.

Назва[ред.ред. код]

Поширена легенда, що назву «мишка» (mouse) маніпулятор отримав у Стенфордському дослідницькому інституті через схожість сигнального проводу з хвостом однойменного гризуна. Разом з тим, у той час маніпулятор був зовсім не схожий на мишу (це була коробка з колесами і дротами з'єднання), а назва є абревіатурою від M-manually O-operated U-user S-signal E-encoder (джерело: http://wiki.answers.com/Q/What_is_the_meaning_of_mouse).

Класифікація[ред.ред. код]

Схема будови комп'ютерної механічної, дротової миші:
1. Вектор обертання кульки миші
2. Обертання по осям X і Y згідно із рухом кульки
3. Обертання диска згідно із обертанням осей
4. Інфрачервоні світлодіоди просвічують через отвори в дисках
5. Датчики заміряють швидкість обертання шляхом замірів світлових імпульсів.
Внутрішня будова механічного маніпулятора.
Оптичний сенсор.

За кількістю кнопок

  • одно-, дво-, три- і багатокнопкові миші

За механізмом керування курсором:

  • механічна — всередині миші вільно розташована кулька, котра дотикається до поверхні, на якій розташована мишка, рух змушує кульку обертатися у відповідний бік, які передаються на два перпендикулярно розташовані валики, оберти яких і перетворюються оптичними сенсорами у сигнали комп'ютера; Support-filled.svg: відносна простота і дешевизна.
    Oppose-filled.svg: чутливість до забруднення, люфт механічних частин.
  • оптична— мишу оснащено освітлювачем (лазером) і примітивною «камерою», котра і фіксує (приблизно 1000 разів у секунду) рухи миші по поверхні та обчислює їх своїм власним процесором.
    Support-filled.svg: нечутливість до забруднення, робота на багатьох поверхнях, відсутність механічних деталей.
    Oppose-filled.svg: складність виготовлення, висока ціна.

За принципом обміну даних з комп'ютером:

  • дротова (кабельна) — сигнали комп'ютеру передаються за допомогою дротів.
    • BD-9.svg COM порт. Застаріле повільне з'єднання, без гарячого підключення, з обов'язковою ручною установкою драйверів
    • PS2 Ports ATX Albedo.svg PS/2-порт. Сучасніше. Гарячого підключення немає, драйвери ставити треба, зате за допомогою PS/2 Rate можна змінювати частоту опитування миші.
    • Usb.svg USB-порт. Найсучасніший і швидкий порт. З гарячим підключенням, автоматичною установкою, стандартно велика частота опитування порту.
  • бездротова (радіомишка) — така мишка складається з двох частин: безпосередньо маніпулятора, з вбудованим пристроєм передачі радіосигналів, і пристрою для приймання радіосигналів, який під'єднаний до комп'ютера. Сучасні радіомиші використовують для зв'язку технологію Bluetooth, що дає змогу позбавитися від приймального пристрою, оскільки деякі комп'ютери вже оснащені Bluetooth-адаптером. Дуже надійний вид з'єднання, не вимагає візуального контакту, малочутливий до перешкод.
    Інфрачервоний порт. Працює тільки за умови прямої видимості на відстані не більше 2 метрів, чутлива до перешкод у вигляді світла.

Інші види зазвичай змішані, наприклад: провідні оптичні, радіомеханічні, ІЧ-оптичні на акумуляторах.

Декларування відповідності безпровідних мишей[ред.ред. код]

Для постачання в країни ЄС безпровідних мишей виробник або імпортер подають Декларацію про відповідність, в якій зазначають відповідність.

Директивам RoHS (2011/65/EU), EMC (2004/108/EC), Low Voltage (2006/95/EC), R&TTE (1999/5/EC)

Стандартам EN 300 328 (V1.7.1), EN 301489-1 (V1.9.2), EN 301489-17 (V2.2.1), EN 61000-4-2 (2009), EN 61000-4-3 (2006+ A1:2008+ A2:2010), EN 62479 (2010), EN 60950-1-4-3 (2006+ A11:2009+ A1:2010+ A12:2011).

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Це найбільша премія у США (її грошовий еквівалент становить $500 000) присуджується за «видатні досягнення» в галузі нових технологій.

Посилання[ред.ред. код]