Мельник Андрій Іванович

Мельник Андрій Іванович
Мельник Андрій Іванович;
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	3 грудня 1979; Олександрія
Смерть	29 січня 2015 (35 років); Вуглегірськ
Псевдо	«Американець»
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Чернігів-1»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Медаль «За жертовність і любов до України»

Андрі́й Іва́нович Ме́льник (нар. 3 грудня 1979(19791203) — пом. 29 січня 2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився у робітничій родині, виростав зі старшим братом і сестрою. 1997 року закінчив Олександрійську ЗОШ, працював трактористом у місцевому колгоспі. Пройшов строкову службу в лавах Збройних сил України; демобілізувавшись, працював у різних сферах виробництва.

У часі війни — старший механік-водій танкового взводу, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1». Свій старенький танк він називав «Малюсінький», у ньому не було зв'язку — ні внутрішнього з екіпажем, ні зовнішнього з командуванням.

Загинув 29 січня 2015-го в бою на блокпосту 1302 під Вуглегірськом. Прикриваючи побратимів, які відходили на попередні позиції біля Вуглегірська, екіпаж «Малюсінького» вступив у нерівний бій з колоною терористів; поцілили в оглядове вікно водія танка. Двом воякам екіпажу танка вдалося врятуватися, один з важкими пораненнями потрапив у лікарню, другий — у полон. У тому ж часі полягли солдати Сергій Андрусенко і Андрій Лебедєв та старші солдати Олександр Бригинець й Олег Соломаха.

Був похований у безіменній могилі в місті Дніпропетровськ. Тривалий час його розшукували серед полонених і поранених, у червні 2015-го ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих.

Без Андрія лишились батьки, брат та сестра, донька 2008 р.н.

Похований в Олександрії 25 червня 2015-го, у останню дорогу Андрія проводжали на колінах.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 37/2016 від 4 лютого 2016 року, «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
На честь Андрія у Олександрії названо вулицю.
На фасаді Олександрійської школи Рівненського району, де навчався Андрій, йому відкрили пам'ятну дошку^[2].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 січня^[3]^[4].

Примітки

↑ Указ Президента України від 4 лютого 2016 року № 37/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ У Рівненському районі загиблому земляку у зоні АТО встановили меморіальну дошку [ФОТО]. rivne1.tv. Архів оригіналу за 29 січня 2022.
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 січня на YouTube

Посилання

Мельник Андрій Іванович [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
Революція Гідності. Війна.

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 4 лютого 2016 року № 37/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] У Рівненському районі загиблому земляку у зоні АТО встановили меморіальну дошку [ФОТО]. rivne1.tv. Архів оригіналу за 29 січня 2022.

[3] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[4] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 січня на YouTube

[1]

[2]

[3]

[4]