Іштван Месарош (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Месарош Іштван (футболіст))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Іштван Месарош
Особисті дані
Народження 4 лютого 1899(1899-02-04)
  Сомбатгей, Австро-Угорщина
Смерть 28 серпня 1944(1944-08-28) (45 років)
  Унгвар, Угорщина
Громадянство  Угорщина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
–1929 Угорщина «Шабарія» 48[1] (18)
1925 Угорщина «Тьореквеш» 1[2] (0)
1929–1930 Угорщина «Уйпешт» 7 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1926–1927 Угорщина Угорщина 3 (1)
Тренерська діяльність**
1934–1936 Італія «Пістоєзе»
1935–1938 Італія «Самп'єрдаренезе»
1939 Югославія БСК
1939–1940 Угорщина «Уйпешт»
1940-41 Сербія БСК

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Іштван Месарош (угор. Mészáros István, нар. 4 лютого 1899, Сомбатгей — пом. 28 серпня 1944, Унгвар) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника. Відомий виступами, зокрема, за клуб «Уйпешт», а також національну збірну Угорщини.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Значну частину своєї кар'єри провів у клубі «Шабарія». В першій половині 20-х років клуб виступав у західній лізі. Угорська першість була поділена регіональні ліги. Особняком стояв чемпіонат Будапешту і його околиць, де виступали найсильніші команди країни і найкращі гравці. Переможці ж регіональних ліг, по завершенні регулярного сезону, за олімпійською системою визначали найкращого, а вже переможець цього турніру міг зіграти з переможцем Будапешту за звання чемпіона всієї Угорщини.

«Шабарія» з Месарошем у складі двічі ставала переможцем фінального плей-офф. В 1923 році команда обіграла «Діошдьйор-Вашдярі» (3:1), «Дебрецен» (2:1) і «Кечкеметі» (7:0). У національному фіналі «Шабарія» поступилась лідеру тогочасного угорського футболу – МТК – 0:2[3]. Через рік у 1924 році клуб переміг «Вац» (6:0) і «Діошдьйор-Вашдярі» (1:0). Зустріч у фіналі з тим-таки МТК принесла нічию 1:1 і поразку 0:3 у переграванні[4].

З введенням професіоналізму в 1926 році «Шабарія» потрапила до 1 угорського дивізіону. В сезонах 1926-27 і 1927-28 команда посідала четверте місце – найвище в історії клубу. В цей же час Месарош викликався до складу збірної Угорщини, за яку зіграв 3 матчі і забив 1 гол в 1926 – 1927 роках[5].

В 1929 році був запрошений до складу клубу «Уйпешт». Стати твердим гравцем основи йому не вдалося, але футболіст встиг виграти з командою два престижних трофеї. Спочатку було здобуто Кубок Мітропи, турнір для найсильніших клубів центральної Європи. У фіналі 1929 року «Уйпешт» переграв чеську «Славію» (5:1 і 2:2). Месарош зіграв у трьох матчах турніру, в тому числі, у обох фінальних поєдинках. Також команда того сезону виграла Чемпіонат Угорщини, вперше в своїй історії. На рахунку Месароша 7 матчів і 2 голи в чемпіонаті.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Починав тренерську кар’єру у італійських клубах[6], після чого перебрався до Югославії в БСК. В сезоні 1939–40 тренував «Уйпешт», з яким став бронзовим призером першості. Через рік тріумфував з БСК у Чемпіонаті Сербії.

Помер у 1944 році в Ужгороді, що тоді носив назву Унгвар.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець:

Як тренер:


Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Угорщина Угорщина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
19/09/1926 Відень Австрія Австрія 2 – 3 Угорщина Угорщина товариський матч -
24/04/1927 Прага Чехословаччина Чехословаччина 4 – 1 Угорщина Угорщина товариський матч 1
25/09/1927 Загреб Югославія Югославія 5 – 1 Угорщина Угорщина товариський матч -
Усього Матчів 3 Голів 1

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У вищому угорському дивізіоні
  2. "Тьореквеш" у сезоні 1925/26
  3. Чемпіонат Угорщини 1923. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 липня 2015.
  4. Чемпіонат Угорщини 1924. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 25 липня 2015.
  5. Матчі за збірну. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 25 липня 2015.
  6. Угорські тренери в Італії. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 25 липня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]