Паль Явор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Паль Явор
Особисті дані
Народження 5 лютого 1907(1907-02-05)
  Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть 5 лютого 1989(1989-02-05) (82 роки)
  Будапешт, Угорщина
Громадянство Угорщина Угорщина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1926–1929 Угорщина «Уйпешт» 32 (15)
1929–1931 Угорщина «Шомодь» ? (?)
1932–1935 Угорщина «Уйпешт» 68 (68)
1935–1938 Чехословаччина «Слован» (Братислава) ? (?)
1937–1940 Угорщина «Чепель» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1932 Угорщина Угорщина 1 (0)
Тренерська діяльність**
1935–1938 Чехословаччина «Слован» (Братислава)
1940-1943 Угорщина «Чепель»
1945 Угорщина «Чепель»
1945-1946 Угорщина «Уйпешт»
1947-1948 Угорщина «Вашаш»
1948-1949 Угорщина «Шорокшар»
1949-1951 Угорщина «Чепель»
1952-1954 Угорщина «Уйпешт»
1954-1955 Угорщина «Діошдьйор»
1956-1960 Угорщина «Чепель»
1960-1962 Ізраїль «Хапоель» (Хайфа)
1963-1969 Угорщина «Халадаш»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Паль Я́вор (угор. Jávor Pál) (нар. 5 лютого 1907, Будапешт — пом. 5 лютого 1989, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника, та футбольний тренер. Загалом у ролі гравця і тренера 7 разів ставав чемпіоном Угорщини.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Явор народився в VI районі Будапешта, що носить назву Уйпешт. У цьому районі базується команда з однойменною назвою. Тому саме в ній починав свою кар’єру молодий гравець. Дебютувавши в першій команді в 1926 році, Явор не зумів закріпитися в «основі», хоча й немало забивав. У 1929 році гравець перейшов до клубу «Шомодь» з Капошвара. В Другій лізі чемпіонату в 1931 році він забив 54 голи[1][2] (рівно половину із забитих командою) і допоміг завоювати путівку в елітний дивізіон.

Після такого результату провідні команди країни — «Ференцварош» та «Уйпешт» — стали запрошувати гравця до свого складу. Явор вирішив повернутися до рідного «Уйпешта» й одразу став одним із бомбардирів команди, забиваючи в середньому 1 гол за гру. Найбільш успішний період для команди, коли було завойовано два чемпіонських титули і здобуто перемоги у міжнародних турнірах Кубку Мітропи і Кубку Націй, він пропустив, але таки долучився до кількох значних перемог. Був викликаний до збірної, але лише на одну гру. В 1933 році «Уйпешт» завоював третій чемпіонський титул за чотири роки, а сам Явор став найкращим бомбардиром чемпіонату з 31 забитим голом (у 21 матчі). Ще один титул чемпіона в складі «Уйпешта» він виграв у 1935 році. Протягом усього часу виступів за команду Явор забив 83 голи у 100 матчах чемпіонату.

Потім футболіст три роки виступав у складі братиславського клубу «Слован», а завершив ігрову кар’єру в угорській команді «Чепель».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У складі національної збірної провів лише один матч — проти Італії в Турині 27 листопада 1932 року (2:4), у якому не забив.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Ще в «Словані» Явор був граючим тренером команди. На батьківщині розпочав тренувати в клубі «Чепель» одразу після завершення ігрової кар’єри. Команді вдалося перервати тривладдя столичних клубів МТК, «Уйпешта» й «Ференцвароша», які з 1903 року нікого не підпускали до чемпіонського трону. «Чепель» під керівництвом тренера Паля Явора став чемпіоном країни в 1942 й 1943 роках.

З 1945 року Явор працював в «Уйпешті», з яким завоював чемпіонські титули в 1945 і 1946 роках. Часто Явору приписують також титул 1947 року, адже початок сезону саме він був головним тренером команди, пізніше передавши посаду знаменитому Белі Ґуттманну. На той час Явору тільки-но виповнилось 40 років, а він уже був п’ятиразовим чемпіоном країни в ролі тренера, працював з багатьма відомими футболістами, які входитимуть до складу угорської збірної, так званої «золотої команди», яка на початку 1950-х буде однією з найсильніших у світі.

Далі кар’єра Явора була не такою успішною. Він працював з багатьма командами, але найвищих результатів досяг ще лише одного разу: все з тим же «Чепелем» став чемпіоном у 1959 році.

Загалом у ролі головного тренера Паль Явор провів 431 матч у чемпіонаті Угорщини[2]. В 1961 році він став лауреатом національної спортивної нагороди для тренерів Mesteredző (дослівно Майстер-тренер)[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Гравець[ред. | ред. код]

  • «Уйпешт»
Чемпіон Угорщини 1932–33, 1934–35
Найкращий бомбардир чемпіонату Угорщини 1933 (31 гол)

Тренер[ред. | ред. код]

«Чепель»: Чемпіон Угорщини: 1941–42, 1942–43, 1958–59
«Уйпешт»: Чемпіон Угорщини: 1945, 1945–46, 1946–47[4]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Угорщина Угорщина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
27/11/1932 Турин Італія Італія 4 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч -
Усього Матчів 1 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ інтерв’ю Паля Явора, записане в 1980 році
  2. ↑ а б Профіль гравця на сайті клубу «Ференцварош»
  3. ↑ список усіх лауреатів
  4. ↑ Залишив команду в ході сезону.

Посилання[ред. | ред. код]

Уріділь (1927–1929) · Браун (1934–1937) · Якубе (1937–1938) · Браун (1938) · Мазал-Шквайн (1939) · Ланак (1939) · Мюллер (1939–1940) · Діттріх (1941) · Даучик (1942–1946) · Снеддон (1947–1948) · Даучик (1948) · Штястний (1949–1951) · Бучко (1951–1952) · Булла (1953) · Штястний (1953–1957) · Балажі (1958) · Яч'янський (1958) · Ембер (1959) · Яч'янський (1960) · Ходак (1960) · Грешшо (1960–1961) · Булла (1961) · Боргий (1961–1962) · Булла (1962–1963) · Штястний (1963–1965) · Скива (1965) · Чургалий (1966) · Гуцко (1966–1968) · Вічан (1968–1971) · Гуцко (1971–1973) · Венглош (1973–1976) · Гуцко (1976) · Венглош (1977–1978) · Грдлічка (1978) · Малатинський (1978–1981) · Урбан (1981) · Вічан (1982–1983) · Пеце (1983–1984) · Гуцко (1984) · Швец (1985–1986) · Захар (1986–1988) · Янкех (1988–1990) · Галіс (1990–1995) · Драгунь (1995) · Йокл (1995) · Галіс (1996–1997) · Швеглік (1997) · Прохотський (1997–1998) · Швеглік (1998) · Грига (1998–1999) · Ярабек (1999–2001) · Драгунь (2001) · Венцель (2002) · Прохотський (2002) · Свобода (2002) · Радольський (2002–2003) · Валович (2003) · Таран (2003) · Фаш'янг (2003) · Адамець (2003–2004) · Гоффа (2004) · Затько (2004–2005) · Янкех (2005–2007) · Кітка (2007) · Пецко (2008–2009) · Угрін (2009) · Гіпп (2009) · Тіттел (2010) · Янкех (2010) · Яролім (2010–2011) · Вайсс (2011–2012) · Словак (2012–2013) · Галіс (2013–2014) · Страка (2014) · Тіттел (2014–2015) · Папавасілею (2015–2016) · Вукоманович (2016–2017) · Шевела (2017–2019) · Козак (2019–2020) · Миланич (2020–2021) · Вайсс (2021–)

«Уйпешт» – Тренери

Вайс (1920–22) · Голітш (1922–24) · Главай (1924–25) · Голітш (1925–26) · Посонь (1926–28) · Баняї (1928–32) · Тот (1932–34) · Яноші (1934–37) · Штернберг (1937–38) · Гуттманн (1938–39) · Масарош (1939–40) · Такач (1940–43) · Лутц (1943) · Кертес (1943–44) · Такач (1945) · Явор (1945–47) · Гуттманн (1947) · Вінце (1947–48) · Шош (1948) · І. Балог (1948–49) · Ембер (1949–50) · Кемень (1949–50) · Опата (1950–51) · Явор (1951–54) · Коложварі (1954) · Букові (1955–56) · Ш. Балог (1957–58) · І. Балог (1958–59) · Сюч (1959–60) · Феньвеші (1960–61) · Калочаї (1961–62) · Сюч (1962–63) · Суса (1963–65) · Ш. Балог (1965–66) · Бароті (1967–71) · І. Ковач (1971–73) · Сюч (1973) · Вархіді (1974–80) · Суса (1980–81) · Темешварі (1981–85) · Гереч (1985–88) · Варга (1988–90) · Ф. Ковач (1990–92) · Бене (1992–93) · Гарамі (1993–96) · Надь (1996–97) · Петер Вархіді (1997–99) · Глазер (1999) · Петер Вархіді (2000) · Кіштелекі (2000–01) · Глазер (2002) · Мольнар (2002) · Сабо (2002–03) · Шарлош (2003) · Мезеї (2003) · Меселі (2004–06) · Бічкеї (2006) · Біллен (2006) · Урбаньї (2006–08) · Сентеш (2008–09) · Макстей (2009–10) · Меселі (2010–11) · Списляк (2011–12) · Леліевр (2012) · Дарден (2012–13) · Леліевр (2013) · Козма (2013) · Виньєвич (2013–20) · Роган (2020) · Еннінг (2020–)

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Паль_Явор&oldid=40040422