Метищі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Урочище «Митищі» або «Метищі»(також урочище «Старий Бич» або «Ринок»[1]) знаходиться на межі Стебницької міської та Доброгостівської сільської рад.

Існує припущення, що саме в цій місцевості існувало ранньослов’янське поселення — городище, котре може бути легендарним поселенням «Бич». Про це свідчать археологічні розкопки. Залишки поселення Бич виявлені в урочищі Метищі (Метище) за 8 км на південний схід від Дрогобича[2].

Цікавим є також народні перекази про це урочище. Зокрема, мешканець села Іван Бодревич в своєму краєзнавчому нарисі про Доброгостів зазначив наступне:

Урочище знаходиться на північно-західній окраїні села. Ще перед Другою світовою війною можна було побачити сліди валів та ровів городища. Територія урочища занходилася в державних лісах, які оберігали лісники. Тому українські пастухи лише до 6 травня (Св. Юра) могли пасти там худобу. Відповідно автор спочатку слухав розповіді старожилів, котрі пасли худобу в урочищі про 2—3 м вали та рови, які ще були в хорошому стані перед Першою світовою війною. Зокрема, вони застосовували мікротопоніми «ратуша», «ринок», «вали» тощо в межах урочища. Окрім того, розповідала про великі ковані двері, чи точніше їх рештки, котрі «збувівли» та «переовіли», «підземні льохи», про мечі у вигляді сліду іржавого металу формою подібні на меч.

Пастухи розповіли автору, що перед Першою світовою війною, коли тривали затяжні дощі, стало видно старі дерев'яні опори вбудовані в землянині насипи.

Згідно з гіпотезою автора, давній топонім «Стрільниця» має відношення до урочища. Автор не зазначив чітко, коли, але точно в міжвоєнний період побував в урочищі, воно йому приставилося лощиною розлогих дубів з високою травою та великими ділянками підтопленої землі. Маючи особисте знайомство з п. Порембальським — Дрогобицьким старостою, автор пропонував провести розкопки. Але влада на мала бажання та й розпочиналася Друга Світова Війна.

Насамкінець, І.Бодревич подав географічне розташування урочища, якими користалися при археологічних розкопках:

«…З півдня, замкнуте бічною дорогою, від Улично — гора, до розгалуження доріг на Стебник та Доброгостів, і є приблизно в 1 км, від цього розгалуження, в напрямку Стебник, на північ, у відтинку Нежухів-Гаї Вижні по залізниці, у відвалі не більше 1,5-2 км від дороги Улично-Стебник, у напрямку на північ, у глибину колишнього «камерального лісу»[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Роман Миська. Археологічні дослідження середньовічного городища Модричі І у передгір'ї Карпат// Дрогобицький краєзнавчий збірник/Ред.кол. Л.Тимошенко (голов.ред.), Л.Винар, Л.Войтович, Г.Гмітерек та ін.– Вип.XIV-XV.– Дрогобич: Коло, 2011.– 648 с. Наклад 300. ISBN 978-966-2405-68-2
  2. Археологічні відкриття 1974 року, с. 294.
  3. Бодревич І. Доброгостів // Дрогобиччина-земля Івана Франка. д-р Лука Луців Дрогобич. Бескид. 1993. Том 1. перевидання з 1973 р.: Нью- Йорк, Париж, Сидней, Торонто) –С.429-413.

Див. також[ред. | ред. код]