Пастух

Вівчарські вівці в Патагонії, Аргентина.

«Добрий пастир». Ісуса Христа часто зображають як пастиря, що піклується про свою паству.

Пасту́х, жін. пасту́шка^[1], заст. па́стир^[2] — особа, яка випасає стадо, череду чи отару домашніх тварин^[3]. Іноді уточнюється, про який саме тип пастуха йде мова: кожен з них має свою назву.

Типи пастухів[ред. | ред. код]

Залежно від виду тварин розрізняють такі типи пастухів:

Пастух, що пасе коней, верблюдів тощо:
- Гуртівник^[4]
- Стадар^[5]
- Ста́дни́к^[6]
- Табу́нник^[7]
той, хто пасе стадо корів, волів або іншої великої рогатої худоби:
- Бовга́р^[8]^{[ком. 1]}
- Волопас^[10]
- Волови́к^[11]
- Воля́р^[12]
- Чередник^[13]
той, хто пасе стадо овець:
- Ва́таг (старший чабан)^[14]
- Ватажник^[15]
- Вівчар^[16]
- Гайда́й^[17]^{[ком. 2]}
- Гайда́р^[18]
- Личма́н^[19]
- Отарник^[20]
- Салма́ш (помічник вівчара)^[21]
- Чаба́н^[22]
той, хто пасе стадо кіз:
- Козі́й^[23]
- Коза́р^[24]
- Отарник^[20]
той, хто пасе стадо свиней:
- Свина́р^[25]
- Свинопас^[26]
той, хто пасе стадо гусей:
- Гусі́й^[27]
- Гуся́тник^[28]
- Гусівни́к^[29]

Пастух у полонині, в обов'язки якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду — спуза́р^[30].

Див. також[ред. | ред. код]

Пастораль

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Слово бовгар походить від рум. bouar (boar) — «пастух», утвореного від лат. bovarius — «бичий», «воловий»^[9]
↑ Слово «гайдай» походить через рум. haidă від угор. hajto^[9]

↑ Пастушка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Пастир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Пастух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Гуртівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Стадар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Стадник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Табунник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Словник діалектних та маловживаних слів
↑ ^а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
↑ Волопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Воловик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Воляр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Чередник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Ватаг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Ватажник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Вівчар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Гайдай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Гайдар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Личман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ ^а ^б Отарник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Салмаш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
↑ Чабан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Пастух // Словник синонімів української мови. 2014.
↑ Козар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Свинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Свинопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Гусій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Гусятник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Гусівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Спузар // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[10] Слово бовгар походить від рум. bouar (boar) — «пастух», утвореного від лат. bovarius — «бичий», «воловий»^[9]

[19] Слово «гайдай» походить через рум. haidă від угор. hajto^[9]

[1] Пастушка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Пастир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Пастух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Гуртівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[5] Стадар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[6] Стадник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[7] Табунник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[8] Словник діалектних та маловживаних слів

[ЕСУМ-9] а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

[11] Волопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[12] Воловик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[13] Воляр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[14] Чередник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[15] Ватаг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[16] Ватажник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[17] Вівчар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[18] Гайдай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[20] Гайдар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[21] Личман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[:0-22] а ^б Отарник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[23] Салмаш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[24] Чабан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[25] Пастух // Словник синонімів української мови. 2014.

[26] Козар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[27] Свинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[28] Свинопас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[29] Гусій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[30] Гусятник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[31] Гусівник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[32] Спузар // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[ком. 1]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[ком. 2]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[9]

Пастух

Типи пастухів[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню