Механотрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Механотро́н — електронно-керована лампа, в якій керування потоком електронів та іонів здійснюється механічним переміщенням одного чи декількох їх електродів відносно інших[1]. Може виконуватись як електровакуумний або газорозрядний прилад. Зазвичай це різновид діода, у якому силою електронного чи іонного струму можна керувати механічним впливом ззовні. М. призначені для перетворення механічних величин в електричні і широко застосовуються як датники (перетворювачі) при вимірюванні малих переміщень - від 0,01 до 100 мкм і зусиль - від 1 мкн до 1 н , тисків від 0, 1 н/м2 до 1 Мн/м2 , прискорень від 0,001 до 100 м/сек2, вібрацій з частотами до 10 кгц. [2] [3]

Відомі конструкції електронно-механічних генераторів електричних синусоїдальних коливань інфранизьких (і нижче) частот, де коливальним контуром слугує камертон відповідних розмірів. З'єднаний з камертоном М. перетворює механічні коливання в зміни свого анодного струму.

Класифікація[ред.ред. код]

  • Механотрони з поздовжнім керуванням. Рухливий електрод переміщується уздовж ліній електричного поля, а його площина залишається перпендикулярною лініям поля.
  • Механотрони з поперечним керуванням. Напрямок переміщення рухомого електроду перпендикулярно лініям електричного поля.
  • Механотрони з зондовим керуванням. Використовується додатковий електрод (зонд), розташований в просторі між катодом і анодом або поблизу. Переміщення зонда супроводжується зміною електричного струму в його колі. Найбільш поширені газорозрядні механотрони з зондовим керуванням.
  • Механотрони з диференціальним керуванням. Керування здійснюється переміщенням анода всередині нерухомого негативного електрода (антианода), що супроводжується зміною ступеня екранування катода від анода.
  • Механотрони з механічним керуванням електронним променем. Являє собою електронно-променеву трубку з електростатичним відхиленням променя і з колекторами електронів. Керування здійснюється переміщенням однієї з відхиляючих пластин або додаткового електроду, що приводить до відхилення електронного променя і зміни струму колекторів.

Приклад: 6МХ1Б[ред.ред. код]

Механотрон 6МХ1Б:
1 — анод рухливий
2 — катод
3 — підігрівач
4 — підігрівач
5 — анод нерухомий
6 — відсутній

У радянського подвійного діода, механотрона 6МХ1Б положення одного з анодів (1 на схемі) можна змінити, натискаючи на виведений назовні метало-скляного корпусу через герметичну мембрану штир. Відповідно, змінювався анодний струм. Струм другого анода (5 на схемі) використовувався як зразковий при побудові мостових схем. Лампа застосовувалася, наприклад, у вагах-дозаторах.

Випускався заводом МЕЛЗ, Москва.

Характеристики механотронні 6МХ1Б як датчика[ред.ред. код]

(Із етикетки на прилад. Для вказівки сил використовується одиниця «грам-сила» (гс).)

  • Статична чутливість по струму до переміщень - не менше 20 мкА / мкм
  • Діапазон вимірюваних переміщень - 0 ... 140 мкм
  • Статична чутливість по струму до сил - не менше 2,5 мА / гс
  • Діапазон вимірюваних сил - ± 0,5 гс[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. *Національний банк стандартизованих науково-технічних термінів [1]
  2. Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики : [6644 статті / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. – 767 с.
  3. [2]
  4. Механотрон

Джерела[ред.ред. код]