Платинотрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Платинотрон L−4756A з водяним охолоджденням під час транспортування

Підсилювач зі схрещеними полями (ПСП) — спеціалізована вакуумна трубка, застосована вперше в середині 1950-х років, яка часто використовується як НВЧ підсилювач у передавачах дуже високої потужності. Новий широкосмуговий підсилювач, який визнають як перший підсилювач зі схрещеними полями (англ. Crossed-field amplifier), на основі ідей магнетрона створив інженер Вільям Браун (Raytheon). Браун назвав його амплітрон. Інші імена, які іноді використовують виробники — платинотрон (англ. Platinotron) або стабілотрон (англ. Stabilotron).[1]

ПСП має меншу здатність до посилення і смугу пропускання, ніж інші лампи для посилення мікрохвиль, однак більш ефективний і дає змогу отримувати значно більшу вихідну потужність. Пікова потужність може досягати багатьох мегават, а середня потужність становитиме десятки кіловат при використанні пристрою на 70% потужності. У ПСП електричні й магнітні поля перпендикулярні одне одному («схрещені поля»).

Ця лампа має перевагу, яка полягає в тому, що при знятті з неї живлення вона починає пропускати сигнал безпосередньо зі входу на вихід майже без втрат. Два підсилювачі можуть бути з'єднані послідовно, з подачею живлення лише на один з них, у разі ж, якщо той підсилювач, на який подано живлення, вийде з ладу, для відновлення працездатності системи досить перемкнути живлення на другий підсилювач.[2]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]