Мечислав Сокол-Шахін
Ця стаття містить неукраїнськомовний текст, який слід вилучити або перекласти українською. Розміщення у статті неукраїнськомовного тексту є грубим порушенням мовного-стильового правила української Вікіпедії. (липень 2024) |
Мечислав Сокол-Шахін | |
---|---|
Народження | 18 вересня 1889 Житомир, Російська імперія |
Смерть | 1940 Харків, Українська РСР, СРСР розстріл |
Поховання | Меморіал жертв тоталітаризму |
Країна | Польська Республіка |
Звання | полковник |
Війни / битви | Перша світова війна |
Нагороди | |
Мечислав Сокол-Шахін у Вікісховищі |
Мечислав Сокол-Шахін (нар. 18 вересня[uwaga 1] 1889 р. в Житомирі, пом. навесні 1940 р. в Харкові) — піхотний полковник у польській армії, жертва розстрілу в Катині.
Син Яна та Генріка, уроджений Левицький. Під час Першої світової війни служив у російській армії. У Війську Польському з 1919 року. Учасник війни з більшовиками. 1 березня 1920 року з запасного батальйону 21-го піхотного полку «призначений» до командування Литовсько-Білоруського фронту[1]. У період із 10 березня по 6 квітня 1920 р. командував 21-м піхотним полком «Діти Варшави»[2]. Потім служив офіцером за наказом командувача 1-ї армії, а згодом командиром 3-го батальйону 28-го стрілецького полку Каньовського.
3 травня 1922 р. надано звання підполковника зі старшинством 1 червня 1919 р. і 236-го в офіцерському корпусі піхоти[3]. У липні 1922 року був затверджений заступником командира 22-го піхотного полку в Седльце[4][5]. Із 1927 року — командир 78-го піхотного полку в Барановичах[6][7]. 1 січня 1929 року отримав звання старшого полковника 1 січня 1929 року і другий в офіцерському корпусі піхоти[8]. У серпні 1935 р. переведений до Перемишльської міської комендатури комендантом[9].
За часів ІІ Польської Республіки був військовим поселенцем Слонімського повіту[10].
Під час вересневої кампанії 1939 року залишився на посаді коменданта міста і брав участь в обороні Перемишля[11].
Після агресії СРСР проти Польщі в 1939 році потрапив у радянський полон. Перебував у таборі військовополонених у Старобільську. Навесні 1940 р. був убитий НКВС у Харкові й похований у П'ятихатках. Із 17 червня 2000 року похований на кладовищі жертв тоталітаризму в Харкові.
Указом Президента Республіки Польща Леха Качинського від 5 жовтня 2007 р. посмертно присвоєно звання бригадного генерала[12]. Заохочення було оголошено 9 листопада 2007 року у Варшаві під час церемонії «Пам'ятаємо Катинь — вшануймо пам'ять Героїв».
- Золотий Хрест Заслуги
- Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років
- Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
- Генерали та адмірали II Речі Посполитої
- Польські військовополонені в радянському полоні (з 1939 р.)
- Табори НКВС для польських військовополонених
- Катинський розстріл
- ↑ W Dzienniku Personalnym Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 2 z 26 stycznia 1934 roku, s. 22 sprostowano datę urodzenia płk. Mieczysława Sokół-Szahina z 6 września 1889 roku na 18 września 1889. Datę urodzenia 6 września podała Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego: Charków, którą wydała Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa w 2003.
- ↑ Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 9 z 13 marca 1920 roku, s. 205.
- ↑ Księga chwały piechoty, praca zbiorowa, Warszawa 1992, reprint wydania z 1939 r.
- ↑ Lista starszeństwa, 1922.
- ↑ Rocznik Oficerski, 1923.
- ↑ Rocznik Oficerski, 1924.
- ↑ Rocznik Oficerski, 1928.
- ↑ Rocznik Oficerski, 1932.
- ↑ Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 1 z 4 stycznia 1929 roku, s. 1.
- ↑ Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 11 z 31 sierpnia 1935 roku, s. 109.
- ↑ Osadnicy wojskowi – lista kompletna (PDF). с. 187. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ Dalecki, 1989.
- ↑ M.P. z 2007 r. nr 85, poz. 885
- Особисті журнали Міністерства військових справ.
- Lista starszeństwa oficerów zawodowych. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych.
- Rocznik Oficerski 1923. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1923. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- Rocznik Oficerski 1924. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1924. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- Rocznik Oficerski 1928. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1928. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 15 грудня 2021.
- Rocznik Oficerski 1932. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1932. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 15 грудня 2021.
- Харків. Цвинтарна книга Польського військового кладовища, Команда розробників під керівництвом Єнджеї Тухольського, Рада захисту місць боротьби та мучеництва, Видавництво RHYTHM, Варшава 2003,.
- Armia „Karpaty” w wojnie obronnej 1939 r. Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza. 1989. ISBN 8303028308.
- Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego: Charków (PDF). 2003. с. 502.
- Lista oficerów Wojska Polskiego z lat 1914–1939. Mieczysław Sokół-Szahin. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 15 грудня 2021.