Мирон Дідурик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирон Дідурик
англ. Myron F. Diduryk
US-O4 insignia.svg Майор
Загальна інформація
Народження 15 липня 1938(1938-07-15)
с. Мужилів, нині — Підгаєцький район, Тернопільська область, Україна
Смерть 24 квітня 1970(1970-04-24) (31 рік)
Південний В'єтнам
Громадянство Flag of the United States.svg США
Flag of Vietnam.svg В'єтнам
Національність українець
Псевдо "Mad Cossack"(«Скажений козак»
Військова служба
Роки служби 19601970
Приналежність Flag of the United States.svg США
Вид ЗС Emblem of the United States Department of the Army.svg Армія США
Формування 1st Cavalry Division SSI (full color).svg 1-ша кавалерійська дивізія Армії США
Війни / битви Війна у В'єтнамі:
Битва в долині Я Дранг
Нагороди та відзнаки
Срібна Зірка (США)
Бронзова Зірка (США)
Пурпурове Серце (США)
Медаль ВПС (США)
Окупаційна медаль армії (США)
Медаль за службу національній обороні (США)
Медаль за службу у В'єтнамі (США)
Медаль в'єтнамської кампанії Хрест «За хоробрість» Army Commendation Medal ribbon.svg

Мирон Дідурик (15 липня 1938, с. Горгородовка — 24 квітня 1970, Південний В'єтнам) — майор армії США українського походження, командував ротою «Браво» другого батальйону 7-го кавалерійського полку у битві Я-Дранг.

Життя до війни[ред. | ред. код]

Народився 15 липня 1938 року в селі Горгородовка на Підгаєччині (Західна Україна, тепер Підгаєцький район Тернопільської області). Переїхав з батьками до США в 1950 році, поселившись у Вірджинії, а потім у Джерсі. Там закінчив середню школу і навчався фізики в коледжі св. Петра. Під час навчання в коледжі відбув кадетський військовий вишкіл (підготовка офіцерів запасу), де виконував функції коменданта кадетської бригади. Після випуску отримав звання другого лейтенанта армії США. В січні 1960-го поступив на дійсну службу. Капітан (згодом майор) Янович служив у Європі, потім у В'єтнамі. Був членом Пласту в курені «Кокни».

Війна у В'єтнамі[ред. | ред. код]

У В'єтнамі Дідурик брав участь у бою в долині Я-Дранг, де командував ротою «Браво» другого батальйону 7-го кавалерійського полку. За свою хоробрість отримав прізвисько «Скажений козак» — «Mad Cossack». Про це розповідає Гарольд «Гел» Мур у книзі «Ми були солдатами і юнаками» (We Were Soldiers once and Young): «Він був енергійним та агресивним, проте дуже професійним; упродовж наступних трьох днів він показав себе найкращим бойовим командиром, з усіх, яких мені довелося побачити, без винятку.»

Командира роти «Браво» 2-го батальйону капітана Дідурика та його заступника лейтенанта Ріка Рескорла спочатку було надіслано для підкріплення оточених американських військ, притиснутих ворожим вогнем. «Українцеві Дідурику та англійцю Рескорлі», пишуть автори, «судилося протягом наступних 72 годин стати бойовими легендами 7-го кавалерійського — як завдяки своєму стилю, так і завдяки безстрашному лідерству під ворожими кулями»[1].

Отримавши звання майора за участь у битві в долині Я-Дранг, він вдруге повернувся до В'єтнаму. На посаді офіцера операцій 2-го батальйону 12-го кавалерійського Дідурик загинув при виконанні обов'язку 24 квітня 1970 року в гелікоптері на покинутій вогневій точці. Командир батальйону наказав його командирському гелікоптеру приземлитися та перевірити солдата Північного В'єтнаму, якого було вбито бортовим стрільцем. Щойно гелікоптер торкнувся землі, солдати В'єтнамської народної армії почали стріляти; Мирону Дідурику влучили в живіт крізь двері гелікоптера. Так помер один з найкращих офіцерів, що воював при Я-Дранзі. Майора Дідурика поховано на цвинтарі Форт Беннінг. Його вдова, Делорес, мешкає у Форт-Лодердейлі (Флорида).

Згадки про Мирона Яновича[ред. | ред. код]

  • Згадується у книзі Гарольда «Гела» Мура «Ми були солдатами і юнаками» (We Were Soldiers once and Young), зустрічається загалом 28 посилань на нього у предметному покажчику.
  • У фільмі «Ми були солдатами» Гел Мур (Мел Ґібсон) у промові перед від'їздом говорив про капітана з України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hal Moore We Were Soldiers Once… And Young ISBN 0679411585; Published: October 20, 1992, Random House Publishing Group, 432 pages (Hardcover)

Джерела[ред. | ред. код]