Мужилів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Мужилів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Підгаєцький
Рада/громада Мужилівська
Код КОАТУУ 6124885001
Основні дані
Засноване 1447
Населення 1 504
Площа 35,940 км²
Густота населення 41.85 осіб/км²
Поштовий індекс 48011
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°18′26″ пн. ш. 25°05′41″ сх. д. / 49.30722° пн. ш. 25.09472° сх. д. / 49.30722; 25.09472Координати: 49°18′26″ пн. ш. 25°05′41″ сх. д. / 49.30722° пн. ш. 25.09472° сх. д. / 49.30722; 25.09472
Середня висота
над рівнем моря
313 м
Водойми Мужилівка
Відстань до
районного центру
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48011, с. Мужилів
Карта
Мужилів. Карта розташування: Україна
Мужилів
Мужилів
Мужилів. Карта розташування: Тернопільська область
Мужилів
Мужилів

Мужи́лів — село Підгаєцького району Тернопільської області. Розташоване поблизу міста Підгайці, на річці Мужилівка: правій притоці Коропця. До 1990 року належало до Бережанського району. Центр сільради. У зв'язку з переселенням жителів після німецько-радянської війни хутір Дерениха виключений із облікових даних.

Населення — 1504 особи (2001).

Історія[ред.ред. код]

Запис 21 грудня 1439 року в «Актах ґродських та земських» свідчить про існування поселення (села або міста) Мужилів (згадується Стефан з Мужилова, лат. Stephano de Muzilow).

« Stanislaus Zawalowsky IIII-or homines videlicet Hrin, Doleschko, Schamschur, Oxenthi in Stephano de Muzilow abs pena est lucratus. »

(Запис № 712)[1]

Наступна писемна згадка — 1447 року.

1903 р. градобій знищив усі посіви.

7 травня 1906 відбувся Мужилівський селянський страйк проти поміщика Бохенського. Розпочався відмовою вийти на роботу в поле і вимогами збільшити заробітну плату, скорочення робочого дня та розподілу панських пасовищ. Штрейкбрехерів, яких охороняли жандарми, страйкарі прогнали з панського поля. Ідейний натхненник страйку — Володимир Бачинський, адвокат із м. Підгайці, посол до австро-угорського парламенту. 12 травня страйк придушили війська під керівництвом намісника краю А. Потоцького. 76 селян засудили до тюремного ув'язнення. Мужилівський страйк мав виразне соціальне і національне спрямування як частина загальної радикалізації та політизації галицьких українців кінця XIX — початку XX ст. щодо захисту своїх прав.[2]

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства.

Релігія[ред.ред. код]

  • дерев'яна церква святого Василія Великого (1590, реставрована 1992)

церква Покрови Пресвятої Богородиці (1876, кам'яна)

  • 3 каплички (1999, 2002, 2010).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • Тарасу Шевченку (1993),
  • символічна могила Борцям за волю України (1990, реставрована 1999),
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965),
  • на місці перепоховання воїнів РА (1985),
  • пам'ятні хрести на честь скасування панщини та боротьби за тверезість,
  • поховання вояків УПА.

У бою за с. Мужилів загинули 3 воїни. Імена їх досі невідомі. Поховані в спільній могилі на цвинтарі. Могила доглянута, упорядкована, встановлено обеліск[3].

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ I—II ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали, перебували[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Акти ґродські і земські. — Львів, 1887. — Т. 12. — С. 73. (пол., лат.)
  2. Колодницький С., Ханас В. Мужилівський селянський страйк 1906 року // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 573. — ISBN 966-528-199-2.
  3. Б. Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]