Михаїл (Лярош)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михаїл
Métropolite Michel Laroche.jpeg
митрополит Ліонський, Паризький та всієї Франції
з 12 травня 1996 року
Церква: Українська православна церква Київського патріархату
Парафія: Паризька митрополія УПЦ КП
 
Альма-матер: Інституті Святого Діонісія у Парижі
Громадянство: Франція Франція
Ім'я при народженні: Філіп Лярош
Народження: 26 травня 1943(1943-05-26) (75 років)
Нейї-сюр-Сен, Франція

Митрополит Паризький Михаїл (в миру — Філіп Лярош; *26 травня 1943, Нейї-сюр-Сен, Франція) — архієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату. Митрополит Ліонський, Паризький та всієї Франції УПЦ КП. Богослов.

Митрополит Михаїл — письменник, історик і богослов. Його авторству належать праці з богослів'я, православної аскези, еклезіології та церковної історії.

Життєпис[ред. | ред. код]

З юності належав до одного з відгалужень російського розколу — Сен-Денійської єпархії Російської Православної церкви Закордоном.

1966—1969 навчався у паризькому Інституті Святого Діонісія.

1966 — рішенням Архієрейського Синоду РПЦЗ Сен-Денійська єпархія була скасована, а єпископ Іоанн-Нектарій (Ковалевський) в тому ж році заснував Православну кафолічну церкву Франції.

29 вересня 1967 єпископ Іоанн-Нектарій висвятив Філіпа Ляроша у диякона.

Ієрейську хіротонію Філіпа Ляроша було звершено тим же архієреєм 1 листопада 1969.

У 1972 році Православна кафолічна церква Франції була прийнята в юрисдикцію Румунської Православної Церкви. Незабаром після цього, у тому ж 1972, Святішим Патріархом Румунським Юстиніаном (Марина) священик Філіп Лярош був зведений у сан протоієрея і нагороджений Патріаршим Хрестом.

У 1972 році протоієрей Філіп Лярош недалеко від Парижа заснував парафію на честь святого Михайла і святого Нектарія Егінського.

У 1988 році протоієрей Філіп Лярош захистив докторську дисертацію з богослів'я, що було офіційно затверджено Священним Синодом Румунської Православної Церкви під головуванням Святійшого Патріарха Румунського Феоктиста (Арепашу).

Діяльність у складі УПЦ КП[ред. | ред. код]

У 1996 році перейшов у юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату. 10 квітня 1996 прийняв чернецтво з ім'ям Михаїл. 11 квітня 1996 зведений у сан архімандрита.

12 травня 1996 — рукоположений у єпископа Ліонського.

З 12 серпня 1996 — архієпископ Ліонський, Паризький і всієї Франції.

25 червня 1998 року рішенням Священного Синоду під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета зведений в сан митрополита Паризького, який має у своїй юрисдикції всю Францію.

Джерела[ред. | ред. код]

  • La vie en Son Nom, La prière du nom de Jésus et ses méthodes spirituelles. Éditions Présence, Paris, 1992. /Traduction et édition en roumain (2004)./ Traduction et édition en Ukrainien (2015)
  • Sur la terre comme au Ciel, La vie spirituelle au quotidien. Éditions Nouvelle Cité, Paris, 1985.
  • Seconde Naissance, De l'homme de l'angoisse à l'homme de la Résurrection. Éditions Nouvelle Cité, Paris, 1986. /Traduction et édition en roumain en cours./
  • Mon fils est Né au Ciel, Méditation d'un prêtre orthodoxe sur la mort de son fils. Éditions Fayard, Paris, 1993. /Ouvrage traduit partiellement en polonais dans la revue théologique Widrodze n° 319, 03 2000. Traduction et édition en roumain en 2004./
  • Secondes Noces, préface de Michel Legrain Bayard. Éditions Centurion, Paris, 1996.
  • La réédition en " Livre de Poche Chrétien " Collection " Foi Vivante " d’Une seule chair, L'aventure mystique du couple. Éditions Le Cerf, Paris, 1998.
  • Être à deux ou les traversées du couple (sous la direction de Nathalie Calmé) ; Collection «Espaces Libres». Éditions Albin Michel, Paris, 2000.
  • La papauté orthodoxe, Les origines historiques du papisme du Patriarcat de Constantinople et sa guerre ecclésiologique avec le Patriarcat de Moscou. Éditions Présence, Paris, 2004.