Михтюк Володимир Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михтюк Володимир Олексійович
 Генерал-полковник
Загальна інформація
Народження 12 лютого 1938(1938-02-12)
Вишній Волочок, Калінінська область, РРФСР, СРСР
Смерть 23 лютого 2019(2019-02-23) (81 рік)
Вінниця, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma Mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військова служба
Роки служби 1955—2002
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Рід військ Ракетні війська стратегічного призначення СРСР
Командування
50-та ракетна армія
43-тя ракетна армія
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Володи́мир Олексі́йович Михтю́к (12 лютого 1938 — 23 лютого 2019) — радянський і український воєначальник, генерал-полковник (28.01.1994).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Вишній Волочок, нині Тверської області Росії.

У 1955 році закінчив середню школу в місті Пярну (Естонія) й вступив до 2-го Вищого військово-морського інженерного училища (м. Ленінград). У 1956 році перевівся до Чорноморського вищого військово-морського училища імені П. С. Нахімова, яке закінчив у 1960 році за спеціальністю «Ракетне озброєння підводних човнів». Того ж року зарахований у розпорядження головнокомандувача РВСП СРСР і призначений на посаду начальника відділення технічної батареї 33-ї ракетної дивізії 50-ї ракетної армії. У період з 1960 по 1968 роки пройшов шлях від начальника відділення до офіцера відділу підготовки ракетної армії. З 1970 по 1977 роки почергово обіймав посади командира дивізіону, начальника штабу ракетного полку, командира ракетного полку, начальника штабу ракетної дивізії.

З вересня 1977 по грудень 1980 року — командир 32-ї ракетної дивізії (м. Постави). У 1979 році заочно закінчив командний факультет Військової академії імені Ф. Е. Дзержинського. З грудня 1980 по березень 1982 року — командир 35-ї ракетної дивізії (смт. Сибірський).

У березні 1983 року генерал-майор В. О. Михтюк призначений начальником штабу 43-ї ракетної армії (м. Вінниця).

14 жовтня 1988 року призначений командувачем 50-ї ракетної армії (м. Смоленськ), а з 10 січня 1991 року — командувачем 43-ї ракетної армії.

У 1991 році екстерном закінчив Військову академію Генерального штабу.

Після проголошення Україною незалежності у 1991 році, 43-тя ракетна армія увійшла до складу Збройних сил України. З травня 1996 року генерал-полковник В. О. Михтюк — заступник міністра оборони України — командувач 43-ї ракетної армії.

Після розформування 43-ї ракетної армії 20 серпня 2002 року вийшов у відставку. Мешкав у Вінниці.

Посилання[ред. | ред. код]