Млада Босна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мла́да Бо́сна (Молода Боснія) — сербська революційна молодіжна організація.

Історія[ред.ред. код]

Володимир Гачінович засновник і ідеолог руху Млада Босна

У 1878 році Боснія і Герцеговина була окупована Австро-Угорщиною. Для визволення Боснії і Герцеговини з-під окупації та об'єднання із Сербією була створена організація «Млада Босна». Перші таємні гуртки, які пізніше назвали «Млада Босна», були створені в 1893 році серед учнів старших класів середньої школи у Мостарі.[1] Але термін Млада Босна почав дійсно вже використовуватися спорадично тільки з 1907 року. Широко термін став застосовуватися з Сараєвського вбивства. «Млада Босна» виступала за звільнення Боснії та Герцеговини від австрійської окупації (війська введені сюди з 1878 року) та об'єднання з Сербією.

Свою назву організація запозичила у італійської революційної підпільної організації «Молода Італія», заснованої Джузеппе Мадзіні . Лідером «Млада Босна» був Володимир Гачінович (1890-1917).

Прихід до влади в Сербії популярної династії Карагеоргієвичів в результаті організованого в 1903 році сербською армією перевороту дозволив посилити політичну боротьбу сербів і південних слов'ян за їх об'єднання в єдину державу під владою Белграда[2]. Підтримка революційного югославізму у Боснії посилилася з підйомом діяльності «сербохорватської прогресивної організації», заснованої в 1911 році, яка залучила в рух багатьох сербів, а також хорватів і деяких мусульман[3]. Члени організації «Млада Босна» підтримували зв'язок із сербським урядом і співпрацювали з членами «Чорної руки» — таємної організації, яка зародилася в сербській армії[4][5]. Різниця між «Младою Босною» і «Чорною рукою» полягала в тому, що перша дотримувалася республіканських і атеїстичних ідей та прагнула об'єднати балканські народи під егідою «південнослов'янства», а в останню входили ті, що прагнули створити велику пансербську державу[6][5].

Серед її членів були деякі вищі офіцери сербської армії, а також група російських солдатів.

Сараєвське вбивство[ред.ред. код]

Рано вранці 28 червня 1914 шість терористів організації «Млада Босна» на чолі з Данилом Іличем і Гаврилом Принципом, озброєні револьверами і бомбами, підготували замах на ерцгерцога Австро-Угорщини Франца Фердинанда. Бомба, кинута Неділько Чабріновичем, не нашкодила наступнику австро-угорського престолу, але Гаврило Принцип дочекався повернення ерцгерцога з палацу і близько 11:00 ранку убив Франца Фердинанда і його дружину Софію Гогенберг пострілами в упор.

Це вбивство стало формальним приводом для початку Першої світової війни.

Після вбивства Франца Фердинанда організацію заборонили.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gordon Martel: The Month That Changed the World. July 1914. Oxford University Press 2014, ISBN 9780199665389, S. 57.
  2. Dejan Djokić. Yugoslavism: histories of a failed idea, 1918-1992. London, England, UK: C. Hurst & Co. Ltd, 2003. стр. 59
  3. Stevan K. Pavlowitch. Serbia: The History of an Idea. New York, New York, USA: New York University Press, 2002. стр. 90-91.
  4. Stevan K. Pavlowitch. Serbia: The History of an Idea. New York, New York, USA: New York University Press, 2002. стр. 90.
  5. а б Calic, Marie-Janine: Geschichte Jugoslawiens im 20. Jahrhundert, München 2010; Lane, Ann: Yugoslavia: when ideals collide, 2004; стр. 65
  6. Sundhausen, Holm: Geschichte Serbiens, 19.-21. Jahrhundert, Wien-Köln-Weimar 2003; стр. 211—212.