Млотковська Любов Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Млотковська Любов Іванівна
Любовь Ивановна Млотковская.jpg
Народилася 1804
Курськ, Російська імперія
Померла 19 жовтня 1866(1866-10-19)
Київ, Російська імперія
Громадянство Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність акторка
Роки діяльності з з 1824
Нагороди та премії

CMNS: Млотковська Любов Іванівна на Вікісховищі

Млотковська Любов Іванівна (уроджена Колосова, по першому чоловікові Острякова (1804 або 1805, Курськ, — 31 жовтня 1866, Київ) — російська і українська актриса. Водевільна акторка, але з успіхом виступала також у драмі, комедії і опері. Гра її відзначалася майстерним перевтіленням, природністю і тонкою розробкою характерів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дебютувала близько 1823. Працювала в театрах відомих російських антрепренерів П. А. Соколова[ru] (Воронеж), І. Ф. Штейна (Курськ), свого другого чоловіка Л. Ю. Млотковського (Київ, Харків).

Великий вплив на розвиток таланту Млотковської зробили її багаторічна спільна робота з акторами М. Х. Рибаковим[ru] і К. Т. Солеником, участь у гастрольних виставах П. С. Мочалова і М. С. Щепкіна.

З емоційним підйомом і разом з тим простотою, природністю грала ролі трагедійного класичного репертуару: Луїза («Підступність і любов» Шиллера), Корделія і Офелія («Король Лір» і «Гамлет» Шекспіра), Есмеральда (Собор Паризької Богоматері за В. Гюго) та ін З життєрадісністю, гумором, задушевністю виконувала актриса також ролі молодих селянок у побутовій української комедії — п'єсах І. П. Котляревського (Наталка — «Наталка Полтавка»), Г. Ф. Квітки-Основ'яненка (Настя, Уляна — «Бой-жінка», «Сватання на Гончарівці»; першим виконавиця обох ролей) та ін У 1850-66 працювала в Одесі та Києві. Разом з Рибаковим і Солеником М. сприяла утвердженню на провінційній сцені традицій Щепкіна і Мочаловского.

В найрізноманітніших ролях вона уміла перевтілюватись до невпізнання. Кращі ролі Млотковської Л.І. - це Тетяна, Наталка («Москаль-чарівник», «Наталка Полтавка» Котляревського), Настя («Бой-жінка» Квітки-Основ'яненка), Офелія («Гамлет» Шекспіра), Есмеральда («Собор Па­ризької богоматері» за Гюго), Луїза («Підступ­ність та кохання» Шіллера).

Літ.: К л і н ч и н О. П. Л. І. Млотковська. К., 1958 [бібліогр. с. 183—188].( Українська радянська енциклопедія. Том 9. Стор. 266 - 267)

Література[ред. | ред. код]

  • Клiнчін О. П. «Л. I. Млотковська: Нарис про життя і творчість». — Київ, 1958.
  • Клинчин А. П. «Повесть о забытой актрисе». — Москва, 1968.

Джерела[ред. | ред. код]