Молодіжний чемпіонат Європи з футболу 2019

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат Європи з футболу 2019 серед молодіжних команд
2019 UEFA European Under-21 Championship.png
Деталі турніру
Господар Італія Італія
Сан-Марино Сан-Марино
Дата 16 червня - 30 червня 2019
Кількість команд 12 (з 1 конфедерації)
Стадіони 6 (6 міст)
Призери
Переможець Gold medal blank.svg Іспанія Іспанія (5-й титул)
Фіналіст Silver medal blank.svg Німеччина Німеччина
Статистика турніру
Матчів зіграно 21
Голів забито 78 (3.71 за матч)
Глядачів 214 637 (10 221 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Німеччина Лука Вальдшмідт (7 голів)
2017
2021

Чемпіонат Європи з футболу 2019 серед молодіжних команд — міжнародний футбольний турнір під егідою УЄФА серед молодіжних збірних команд країн зони УЄФА. Проходив в Італії та Сан-Марино з 16 по 30 червня 2019 року. У фіналі Іспанія перемогла Німеччину з рахунком 2:1, виборовши п'ятий титул в історії чемпіонату.

Формат[ред. | ред. код]

У відбірному турнірі беруть участь представники всіх асоціацій-членів УЄФА. Спочатку вони змагаються на груповому етапі, після чого переможці груп напряму виходять до фінальної частини, а чотири найкращі збірні, що посіли другі місця, сперечаються в матчах плей-оф за дві путівки до фіналу. Господарі вирішального раунду отримують там місце автоматично.

У рамках фінального турніру учасники розбиваються на три групи, переможці з котрих виходять до півфіналу, а також найкраща збірна серед тих, що посіли другі місця. Якщо турнір проводиться напередодні літніх Олімпійських ігор, то він одночасно вважається їх кваліфікацією.

Регламент[ред. | ред. код]

Регламент чемпіонату Європи серед молоді до 21 року був розроблений адміністрацією УЄФА, потім погоджений з Комітетом національних збірних, а далі переданий на затвердження Виконавчого комітету УЄФА.

У молодіжному чемпіонаті Європи-2019 можуть брати участь гравці, народжені після 1 січня 1996 року включно.

Учасники[ред. | ред. код]

Збірна Найвищі досягнення
Італія Італія Господар Чемпіони (1992, 1994, 1996, 2000, 2004)
Іспанія Іспанія Чемпіони (1986, 1998, 2011, 2013)
Франція Франція Чемпіони (1988)
Англія Англія Чемпіони (1982, 1984)
Сербія Сербія Чемпіони 1978 1
Німеччина Німеччина Чемпіони (2009, 2017)
Хорватія Хорватія Груповий етап (2000, 2004)
Данія Данія Півфінал (1992, 2015)
Бельгія Бельгія Півфінал (2007)
Румунія Румунія Чвертьфінал (1998)
Польща Польща Чвертьфінал (1982, 1984, 1986, 1992, 1994)
Австрія Австрія Дебют

Фінальне жеребкування[ред. | ред. код]

Жеребкування турніру відбулось 23 листопада 2018 року о 18:00 CET (UTC+1) у штаб-квартирі Lamborghini в місті Сант'Агата-Болоньєзе,[1][2][3] і провів її посол турніру Андреа Пірло, що сам вигравав змагання у 2000 році.[4]

12 команд були розділені на 3 групи по 4 збірних. Господарі Італійці автоматично зайняли місце у Групі А[5]. Кожна група мала включати до свого складу або господарів, або одну команду з Кошику 1, у команду з Кошика 2 і дві команди з Кошика 3. Збірні у кошиках були розподілені за такою формою:[6]

Господар
Збірна
Італія Італія
Кошик 1
Збірні Коефіцієнт
Німеччина Німеччина 39,913
Англія Англія 37,946
Кошик 2
Збірні Коефіцієнт
Іспанія Іспанія 37,774
Данія Данія 35,533
Франція Франція 35,182
Кошик 3
Збірні Коефіцієнт
Сербія Сербія 33,083
Хорватія Хорватія 32,952
Бельгія Бельгія 32,122
Австрія Австрія 31,767
Польща Польща 30,946
Румунія Румунія 29,259

Міста та стадіони[ред. | ред. код]

9 грудня 2016 року Італійська федерація футболу визначила шість міст та арен (включно одну арену Сан-Марино), де пройдуть матчі чемпіонату-2019.[7]

Болонья Реджо-нель-Емілія Чезена
Ренато Даль'Ара Стадіо Мапеі - Чітта дель Тріколоре Стадіо Діно Мануцці
Місткість: 38,279 Місткість: 21,525 Місткість: 20,198
BolognaStadioRenatoDallAra.JPG MapeiStadium.jpg Orogel Stadium.jpg
Трієст Удіне Серравалле
Нерео Рокко Стадіо Фріулі Сан-Марино Стедіум
Місткість: 28,565 Місткість: 25,144 Місткість: 5,250
Stadio rocco tribuna pasinati.jpg DaciArena.jpg Stadio Olimpico Serravalle (settembre 2011).jpg

Арбітри[ред. | ред. код]

Країна Арбітр 1-ий асистент 2-ий асистент
Білорусь Олексій Кульбаков Дмитро Жук Олег Маслянка
Болгарія Георгі Кабаков Мартін Маргарітов Діян Валков
Ізраїль Орел Грінфельд Рой Хассан Ідан Ярконі
Латвія Андріс Трейманіс Гаральдс Гудерманіс Олексій Спасьонников
Нідерланди Сердар Гезюбююк Шарлес Шаап Ян де Вріс
Румунія Іштван Ковач Міхай Овідіу Артене Васіле Флорін Марінеску
Шотландія Боббі Медден Френсіс Коннор Девід Рум
Сербія Срджан Йованович Урош Стойкович Милан Михайлович
Швеція Андреас Екберг Мехмет Кулум Стефан Халберг

Відеоасистенти арбітра (VAR)

Склади[ред. | ред. код]

Кожна національна команда мала подати заявку з 23 гравців, троє з яких повинні бути воротарями, принаймні за 10 днів до першого матчу. Якщо гравець отримав серйозну травму, команда могла замінити його іншим гравцем до початку турніру.

Груповий етап[ред. | ред. код]

Група A[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП О Кваліфікація
1 Іспанія Іспанія (A) 3 2 0 1 8 4 +4 6[a] Переможець групи та кваліфікація на Літні Олімпійські ігри 2020
2 Італія Італія (H) 3 2 0 1 6 3 +3 6[a]
3 Польща Польща (E) 3 2 0 1 4 7 −3 6[a]
4 Бельгія Бельгія (E) 3 0 0 3 4 8 −4 0
Джерело: UEFA
Правила розподілу місць у групі: 1) Очки; 2) Очки в особистих зустрічах; 3) Різниця м'ячів в особистих зустрічах; 4) Різниця м'ячів; 5) Забитих м'ячів; 6) Рейтинг Fairplay.
(A) Вихід до наступного раунду; (E) Вибуття; (H) Господар.
Примітки:
  1. а б в Різниця м'ячів в особистих зустрічах: Іспанія +3, Італія +1, Польща –4.


Група В[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП О Кваліфікація
1 Німеччина Німеччина (A) 3 2 1 0 10 3 +7 7 Переможець групи та кваліфікація на Літні Олімпійські ігри 2020
2 Данія Данія (E) 3 2 0 1 6 4 +2 6
3 Австрія Австрія (E) 3 1 1 1 4 4 0 4
4 Сербія Сербія (E) 3 0 0 3 1 10 −9 0
Джерело: UEFA
Правила розподілу місць у групі: 1) Очки; 2) Очки в особистих зустрічах; 3) Різниця м'ячів в особистих зустрічах; 4) Різниця м'ячів; 5) Забитих м'ячів; 6) Рейтинг Fairplay.
(A) Вихід до наступного раунду; (E) Вибуття.

Данія Данія 3–1 Австрія Австрія
Мехле Гол 33'77'
Ольсен Гол 90+3'
Протокол
Стадіо Фріулі, Удіне
Глядачів: 7,297
Арбітр: Георгі Кабаков (Болгарія)

Група С[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП О Кваліфікація
1 Румунія Румунія 3 2 1 0 8 3 +5 7 Кваліфікація на Літні Олімпійські ігри 2020
2 Франція Франція 3 2 1 0 3 1 +2 7
3 Англія Англія[a] 3 0 1 2 6 9 −3 1
4 Хорватія Хорватія 3 0 1 2 4 8 −4 1
Джерело: UEFA
Правила розподілу місць у групі: 1) Очки; 2) Очки в особистих зустрічах; 3) Різниця м'ячів в особистих зустрічах; 4) Різниця м'ячів; 5) Забитих м'ячів; 6) Рейтинг Fairplay.
Примітки:
  1. Англія не приймає участі у відборі до Олімпіади.


Збірні, що посіли друге місце[ред. | ред. код]

Поз Груп Команда І В Н П ГЗ ГП О Кваліфікація
1 C Франція Франція 3 2 1 0 3 1 +2 7 Кваліфікація на Літні Олімпійські ігри 2020
2 A Італія Італія 3 2 0 1 6 3 +3 6
3 B Данія Данія 3 2 0 1 6 4 +2 6
Джерело: UEFA
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця м'ячів; 3) забитих м'ячів; 4) дисциплінарних очок; 5) коефіцієнт.

Плей-оф[ред. | ред. код]

 
ПівфіналиФінал
 
      
 
27 червня – Болонья
 
 
Іспанія Іспанія4
 
30 червня – Удіне
 
Румунія Румунія1
 
Іспанія Іспанія2
 
27 червня – Реджо-нель-Емілія
 
Німеччина Німеччина1
 
Німеччина Німеччина4
 
 
Франція Франція2
 

Півфінали[ред. | ред. код]


Фінал[ред. | ред. код]

Збірні що кваліфікувались на Літні Олімпійські ігри 2020[ред. | ред. код]

Збірна Дата кваліфікації Попередні виступи на літніх Олімпіадах1
Іспанія Іспанія 02019-06-2222 червня 2019[9] 10 (1920, 1924, 1928, 1968, 1976, 1980, 1992, 1996, 2000, 2012)
Німеччина Німеччина 02019-06-2323 червня 2019[10] 9 (1912, 1928, 1936, 1952, 19562, 19722, 19842, 19882, 2016)
Румунія Румунія 02019-06-2424 червня 2019[11] 3 (1924, 1952, 1964)
Франція Франція 02019-06-2424 червня 2019[11] 12 (1900, 1908, 1920, 1924, 1928, 1948, 1952, 1960, 1968, 1976, 1984, 1996)
1 Жирний означає переможця чемпіонату. Курсивом зазначено господаря турніру.
2 Команда представляла Об'єднану команду Німеччини у 1956 році та Федеративну Республіку Німеччини (тобто, Західну Німеччину) у 1972, 1984 та 1988 роках.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]