Морарь Наталія Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Морарь Наталія Григорівна
Natalia Morari (decembrie 2015).png
Народилася 12 січня 1984(1984-01-12) (35 років)
Хинчешти, Молдавська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Moldova.svg Молдова
Діяльність журналістка
Alma mater Faculty of Sociology[d]
Володіє мовами румунська і російська
У шлюбі з Ilya Barabanov[d]

Наталія Григорівна Морарь (молд./рум. Natalia Morari; нар. 12 січня 1984, Котовськ[1], Молдавська РСР, СРСР) — молдовська журналістка. Здобула популярність як політичний оглядач журналу «Новий час». Скандальна публікація Морарь 2007 року «Чорна каса Кремля» призвела до чотирирічної заборони на в'їзд у Росію. З 2011 до 2012 року ведуча ток-шоу «Фабрика» на молдовському телеканалі Publika TV. З 2013 по 2017 рік вела передачу «Політика», а також З 2015 по 2017 рік вела передачу «Інтерпол» на телевізійному каналі TV7. З 2017 по 2018 рік вела передачу «Політика» на телевізійному каналі TV8. З 2018 року веде передачу «Політика Наталії Морарь» на телевізійному каналі TV8.

Біографія[ред. | ред. код]

Наталія Морарь народилася 12 січня 1984 року в Котовську (нині Хинчешти), Молдавська РСР. Навчалася в російсько-румунському ліцеї «Гаудеамус», після закінчення якого в 2002 році переїхала до Москви і вступила на соціологічний факультет МДУ. Закінчила університет з відзнакою у 2007 році.

Кар'єра[ред. | ред. код]

В Росії[ред. | ред. код]

У 2005 році Морарь була одним з творців позапартійного молодіжного руху «Демократична альтернатива» (ДА!). З вересня 2005 по серпень 2006 працювала у фонді «Відкрита Росія» в якості координатора проекту «Школи публічної політики». З серпня 2006 — прес-секретар коаліції «Інша Росія».

У лютому 2007 року розпочала співпрацю з журналом «Новий час» в якості стажиста; тоді ж залишила членство в політичних організаціях, так як «вважала для себе неприпустимим бути журналістом і одночасно прес-секретарем в якійсь із політичних організацій». З липня 2007 стала штатним кореспондентом відділу політики. Публікації Морарь були присвячені проблемам корупції в Росії. Вона, зокрема, писала про вбивство банкіра Андрія Козлова і про справи, що пов'язані з відмиванням грошей, які, на її думку, були залучені австрійський Raiffeisen Zentralbank і російський банк «Дисконт»; також згадувалося ім'я генерал-лейтенанта Олександра Бортникова, тоді заступника директора ФСБ і начальника Департаменту економічної безпеки ФСБ. У листопаді 2007 року опублікувала серію статей про незаконну фінансову діяльність державного Всеросійського центру вивчення громадської думки.

Депортація і заборона на в'їзд у Росію[ред. | ред. код]

10 грудня 2007 року в журналі «Новий час» опублікована стаття «Чорна каса Кремля» — про фонд, через який, на думку Морарь, під час парламентських виборів 2007 року незаконно поставлені у залежність всі основні політичні партії Росії від «Єдиної Росії» до опозиційних партій СПС і «Яблуко»[2]. За оцінкою журналістки, відсікання від партій самостійного пошуку спонсорів допомогло «Єдиній Росії» здобути переконливу перемогу, а решту змусило стримати власну опозиційність[3].

16 грудня Морарь поверталася в Росію з тижневої відрядження в Ізраїль. При проходженні паспортного контролю в аеропорту Домодєдово їй було оголошено, що їй, за рішенням ФСБ, заборонений в'їзд в Росію[4]. Їй довелося відлетіти в Кишинів. Морарь не була громадянкою Росії; вона подала документи для отримання російського громадянства відразу після закінчення МДУ, а отримати громадянство повинна була в квітні 2008 року.

17 січня 2008 року в посольстві Росії у Молдові Наталії Морарь повідомлено, що їй заборонений в'їзд в Росію «з метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави» згідно з пунктом 1 статті 27 Федерального закону «Про порядок виїзду з РФ і в'їзду в РФ». 23 лютого, незважаючи на попередження МЗС Росії про те, що шлюб з російським громадянином з правової точки зору ситуацію не змінить[5], Морарь зареєструвала шлюб зі своїм колегою — журналістом «Нового часу», громадянином Росії Іллею Барабановим. 27 лютого пара прилетіла в Москву з Кишинева, однак Наталі запропоновано повернутися в Кишинів. Подружжя залишилося в зоні прикордонного контролю, де провели ніч. До них пропустили адвоката і представників журналу. 28 лютого Морарь і Барабанов продовжували перебувати в транзитній зоні аеропорту Домодєдово по своїй волі. Їм не обмежили можливість пересування і зв'язку[6][7]. 1 березня вони повернулися в Кишинів. 5 червня в Мосміськсуді розглянута скарга Морарь на відмову у в'їзді на територію Росії[8].

21 серпня Наталії Морарь відмовлено в російському громадянстві. Причина — заклики до повалення конституційного ладу Російської Федерації насильницькими методами і загроза безпеці держави[9]. За повідомленням радіостанції «Ехо Москви», в кінці серпня Морарь подала позов в Європейський суд з прав людини[10].

19 травня 2009 року Конституційний суд Російської Федерації виніс ухвалу № 545-О-О : Відмовити в прийнятті до розгляду скарги громадянки Морарь Наталії Григорівни, оскільки вона не відповідає вимогам Федерального конституційного закону «Про Конституційний Суд Російської Федерації», згідно з якими скарга в Конституційний Суд Російської Федерації визнається допустимою. Також, на думку Конституційного Суду: Федеральний законодавець був вправі передбачити оспорюване обмеження щодо в'їзду іноземних громадян та осіб без громадянства на суверенну територію Російської Федерації, а сам по собі пункт 1 частини першої статті 27 Федерального закону «Про порядок виїзду з Російської Федерації та в'їзду в Російську Федерацію» конституційні права громадянки Республіки Молдова Н.Г. Морарь не порушує. Двоє суддів Конституційного суду виступили проти такого рішення, а суддя Анатолій Кононов написав з цього приводу «Особлива думка», в якому стверджував, що «оспорювані в цій справі положення Закону, як і сформована практика його застосування, суперечать конституційним гарантіям прав і свобод і не залишають заявниці жодних шансів на ефективний захист від свавілля і на справедливий судовий розгляд»[11].

26 березня 2012 року Наталії Морарь вдалося повернутися в Росію, але сталося це лише після того, як головний редактор «Нового часу» Євгенія Альбац, перебуваючи в лютому в Сочі на зустрічі головних редакторів ЗМІ, особисто просила президента Росії Дмитра Медведєва посприяти вирішенню цього питання.

З Іллею Барабановим вони розлучилися.

У Молдові[ред. | ред. код]

У 2008-2009 роках очолювала фонд Think Moldova. За власним визнанням[12], брала участь в організації акцій протесту 6 квітня 2009 року після парламентських виборів в Молдавії, що переросли потім у масові заворушення в Кишиневі 7 квітня[13][14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. natmorar: Все меняется. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-01-25. 
  2. «Чёрная касса» Кремля
  3. «Черная касса» выборов Журнал «Коммерсантъ Деньги» № 49 от 12.12.2011, стр. 29
  4. Корреспондента New Times задержали в Домодедове. В Россию её не пускают
  5. Самолет улетел без журналиста
  6. Голодающая Наталья Морарь снова отказалась лететь в Кишинев и написала письмо Путину с Медведевым
  7. Natalia Morar barred from entering Russia (фр.), fr:Réseau de l'information, 28 февраля 2008 г.
  8. Жалоба корреспондента журнала «New Times» Натальи Морарь на отказ во въезде на территорию России будет рассмотрена Мосгорсудом 5 июня. Архів оригіналу за 15 квітень 2009. Процитовано 20 березень 2019. 
  9. Наталья Морарь ответила по основному закону
  10. Наталья Морарь получила официальный отказ в получении гражданства
  11. О деле Натальи Морарь: «Европейский суд сделал то, что должен был сделать КС России»
  12. Я не коммунист!
  13. МВД Молдавии: журналистка Наталья Морарь задержана как организатор акций протеста в Кишиневе // Newsru.com, 08 апреля 2009
  14. Задержанная в Кишиневе Морарь оказалась однофамилицей журналистки // Lenta.ru, 09 апреля 2009