Посвідка на постійне проживання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

По́свідка на пості́йне прожива́ння (ППП) (англ. residence permit) — документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в країні. В Україні іноземні громадяни можуть отримати посвідку на постійне проживання на підставі Дозволу на імміграцію. Дозвіл на імміграцію — рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, які надають право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію. Дозвіл на імміграцію надається для певних категорій іммігрантів згідно з законами України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»[1] та «Про імміграцію»[2] у межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень від 26 грудня 2002 р. № 1983[3], або поза квотою імміграції.

ППП, як правило, є документом, що дає право на вільний виїзд з країни та в'їзд до неї протягом усього терміну дії дозволу на постійне проживання. В той же час, в деяких країнах наявність ППП не звільняє від необхідності отримання особами, що постійно проживають на їх території, в'їздних та виїзних віз.

В законодавстві деяких країн (наприклад, Швейцарія, Австрія, Іспанія, Італія, Мальта, Естонія та інші) є положення, що дозволяють заможнім іноземцям отримати ППП без права на роботу. В перелічених країнах іноземці можуть отримати інший тип ППП — з правом на рОботу.

Можливість переходу з Посвідки на тимчасове проживання на ППП (або статус постійного резидента) виникає зазвичай через 5 років для більшості країн ЄС. Тим не менше, в таких країнах як Бельгія, Угорщина, т.і. такий перехід можливий через три роки легального проживання в країні. В Швейцарії у більшості випадків перехід на статус постійного жителя (Permit C) можливий після 10 років перебування у статусі тимчасового жителя (Permit B).

Отримання Посвідки на Постійне Проживання в Україні[ред.ред. код]

Посвідка на постійне проживання оформляється Державною міграційною службою[4] на підставі Дозволу на імміграцію в порядку, встановленому МВС.[5] та прибуття на постійне місце проживання до України. У Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»[6] зазначено, що іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання (для отримання посвідки на постійне проживання іноземцями, для яких в'їзд на територію України передбачений за візовим режимом, необхідною умовою є оформлення довгострокової імміграційної візи типу "Д" та в'їзд в Україну саме по цій візі[7]).

Як отримати послугу

  1. Зібрати необхідні документи;
  2. Звернутись до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання;
  3. Подати заяву разом з паспортом та необхідними документами;
  4. Отримати посвідку у підрозділі ДМС України за місцем проживання.

Вартість послуги та пільги

Послуга — 52,49 грн.

Держмито — 85 грн.

Від сплати державного мита звільняються:

  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди I та II груп.

Подача заяви здійснюється особисто.

Необхідні документи:

  1. Заява
  2. Паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія;
  3. Переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений в установленому порядку;
  4. Копія рішення про надання дозволу на імміграцію;
  5. Квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
  6. Квитанцію про сплату послуги;
  7. Чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5x4,5 сантиметра (на матовому папері);
  8. Копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі наявності).

Термін розгляду заяви — Протягом семи днів

Див. також[ред.ред. код]

Зовн. посилання[ред.ред. код]