Посвідка на постійне проживання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

По́свідка на пості́йне прожива́ння ((ППП), англ. residence permit) — документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в країні. Зазвичай, це документ, який надає право на вільний виїзд з країни та в'їзд до неї протягом усього терміну дії дозволу на постійне проживання. В той же час, в деяких країнах наявність посвідки на постійне проживання не звільняє від необхідності отримання особами, що постійно проживають на їх території, в'їздних та виїзних віз.


Про посвідку[ред.ред. код]

В Україні іноземні громадяни можуть отримати посвідку на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію.

В законодавстві деяких країн (наприклад, Швейцарія, Австрія, Іспанія, Італія, Мальта, Естонія тощо) є положення, що дозволяють заможним іноземцям отримати ППП без права на роботу. В перелічених країнах іноземці можуть отримати інший тип ППП — з правом на роботу.

Можливість переходу з Посвідки на тимчасове проживання на ППП (або статус постійного резидента) виникає зазвичай через 5 років для більшості країн ЄС. Тим не менше, в таких країнах як Бельгія або Угорщина, такий перехід можливий через три роки легального проживання в країні. В Швейцарії у більшості випадків перехід на статус постійного жителя (Permit C) можливий після 10 років перебування у статусі тимчасового жителя (Permit B).

Слід зазначити, що згідно з Законом України «Про імміграцію»[1] громадяни іноземних держав, які отримали посвідку на постійне проживання, прирівнюються у своїх правах до громадян України. Серед них можна виокремити наступні:

  • право на освіту;
  • право на отримання громадянства України;
  • право на працевлаштування без додаткових дозволів;
  • право на пенсійне забезпечення тощо.[2]

Отримання Посвідки на Постійне Проживання в Україні[ред.ред. код]

Посвідка на постійне проживання оформляється Державною міграційною службою[3] на підставі Дозволу на імміграцію в порядку, встановленому МВС.[4] та прибуття на постійне місце проживання до України.

У Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»[5] зазначено, що іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання (для отримання посвідки на постійне проживання іноземцями, для яких в'їзд на територію України передбачений за візовим режимом, необхідною умовою є оформлення довгострокової імміграційної візи типу «Д» та в'їзд в Україну саме по цій візі[6]).

Порядок отримання послуги[ред.ред. код]

Для отримання послуги, потрібно:

  1. Зібрати необхідні документи;
  2. Звернутись до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання;
  3. Подати заяву разом з паспортом та необхідними документами;
  4. Отримати посвідку у підрозділі ДМС України за місцем проживання.

Вартість послуги та пільги[ред.ред. код]

  • Послуга — 52,49 грн.
  • Держмито — 85 грн.

Від сплати державного мита звільняються:

  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди I та II груп.

Подача заяви здійснюється особисто.

Необхідні документи[ред.ред. код]

  • Заява.
  • Паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія;
  • Переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений в установленому порядку;
  • Копія рішення про надання дозволу на імміграцію;
  • Квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
  • Квитанцію про сплату послуги;
  • Чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5x4,5 сантиметра (на матовому папері);
  • Копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі наявності).

Термін розгляду заяви — протягом семи днів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]