Мордвічев Андрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мордвічев Андрій Миколайович
рос. Мордвичев Андрей Николаевич
RAF A F7LtGen after2010h.png Генерал-лейтенант
Мордвичев Андрей Николаевич.png
Загальна інформація
Народження 14 січня 1976(1976-01-14) (47 років)
Павлодар, Казахська РСР, СРСР
Військова служба
Роки служби 1994 — дотепер
Приналежність Росія Росія
Вид ЗС Great emblem of the Russian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування 8-а гвардійська армія
Війни / битви Російське вторгнення в Україну (2022)
Командування
2023—т.ч. Центральний військовий округ (РФ) Центральний ВО, командувач
2021—2023
Great emblem of the 8th Guards Combined Arms Army.svg
 8 ЗА, командувач
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги перед Вітчизною»Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Жукова
Орден «За військові заслуги»
Орден Дружби
Медаль Суворова

Андрій Миколайович Мордвічев (14 січня 1976) — генерал-лейтенант[1] Збройних сил Російської Федерації, командувач 8-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу[2][3]. Брав участь у російському вторгненні в Україну .

Біографія[ред. | ред. код]

З 19 квітня 2011 року у званні полковника призначено командиром 4-ї окремої танкової бригади[4][5].

У 2013 році отримав звання генерал-майора[6].

У 2013—2014 роках — командир 28-ї окремої мотострілецької бригади Центрального військового округу.

У 2017 році був начальником Південно-Сахалінського гарнізону[7], приймав парад Перемоги в Південно-Сахалінську на посаді командира 68-го армійського корпусу у званні генерал-майора[8].

У 2018 році був першим заступником командувача та начальником штабу 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу[9], командував Парадом Перемоги в Новосибірську[10].

У квітні 2021 року брав участь у святкуванні «дня юнармійця»[11].

9 травня 2021 у званні генерал-майора і на посаді начальника штабу першого заступника командувача 8-ї гвардійської загальновійськової армії Південного військового округу, був командувачем парадом у Волгограді[12][13].

З листопада 2021 року — командувач 8-ї гвардійської загальновійськової армії[14]. За попередньою інформацією української сторони, беручи участь в російському вторгненні в Україну, загинув 18 березня 2022 року[15] на аеродромі в Чорнобаївці[16][17][18].

З 16 лютого 2023 року — командувач військ Центрального військового округу.[19]

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Російські генерали, вбиті на війні в Україні. Як служили, де воювали і чим були цінні для Кремля. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022. 
  2. ↑ В Новочеркасске отметили 78-ю годовщину освобождения города от немецко-фашистских захватчиков. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  3. ↑ В Новочеркасске отметили День юнармейца[недоступне посилання]
  4. ↑ Медведев уволил со службы замглавкома ВМФ по вооружению Борисова. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  5. ↑ Кадровые изменения в командном составе Вооружённых Сил. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  6. ↑ О присвоении воинских званий высших офицеров, специальных званий высшего начальствующего состава, высших специальных званий и классных чинов. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 18 березня 2022. 
  7. ↑ Первая репетиция парада Южно-Сахалинского гарнизона продлилась до позднего вечера. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  8. ↑ Площадь Победы в Южно-Сахалинске приняла парад. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  9. ↑ Как священный день отмечала столица Сибири. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  10. ↑ а б в Парад Победы 2018 в Новосибирске: Впервые в строю — «Панцирь», «саушки» и квадроциклы. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  11. ↑ В Новочеркасске отметили День юнармейца | Новочеркасские ведомости. novochvedomosti.ru. Процитовано 20 березня 2022. 
  12. ↑ В Волгограде торжественным маршем по площади прошли более 2,2 тыс. человек. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  13. ↑ Грандиозный парад Победы прошел в Волгограде. Волгоградская Правда (рос.). 24 червня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  14. ↑ Новости. www.don-kazak.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022. 
  15. ↑ Советник Зеленского: «По предварительным данным, в результате удара ВСУ убит генерал-лейтенант РФ Андрей Мордвичев». The Insider (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  16. ↑ Ликвидирован командующий 8-й армией оккупантов генерал-лейтенант Мордвичев. www.niknews.mk.ua (рос.). Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  17. ↑ ВСУ ликвидировали на аэродроме в Чернобаевке генерал-лейтенанта армии РФ. podrobnosti. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  18. ↑ Командующий 8-й армией оккупантов генерал-лейтенант Мордвичев ликвидирован в Чернобаевке, — СМИ Источник: https://censor.net/ru/n3326603. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  19. ↑ Центральний військовий округ РФ очолив генерал, який керував штурмом Маріуполя. prm.ua (укр.). Процитовано 17 лютого 2023. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мордвічев_Андрій_Миколайович&oldid=38693647