Моріц фон Вікторін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріц фон Вікторін
нім. Mauritz von Wiktorin
Armia Czerwona, Wehrmacht 22.09.1939 wspólna parada.jpg
Зліва направо: Моріц фон Вікторін, Гайнц Гудеріан, Семен Кривошеїн (Брест, 22 вересня 1939).
Народився 13 серпня 1883(1883-08-13)
Гайнбург-на-Дунаї, Брук-ан-дер-Лайта, Нижня Австрія, Австрія
Помер 16 серпня 1956(1956-08-16) (73 роки)
Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Ювілейний хрест
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Моріц фон Вікторін (нім. Mauritz von Wiktorin; 13 серпня 1883, Гайнбург-ан-дер-Донау16 листопада 1956, Нюрнберг) — австрійський і німецький воєначальник, генерал піхоти. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Виходець із дворянської родини, Моріц фон Вікторін отримав військову освіту. Службу почав в австрійському 12-м драгунському Великого Князя Миколи Миколайовича полку. Брав участь у Першій світовій війні, за бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після закінчення війни Моріц фон Вікторін залишився на службі в армії Першої Австрійської Республіки, де займав різні офіцерські посади. У 1932 році був проведений в генерал-майори, займав високі управлінські посади в Міністерстві оборони і Генеральному штабі, проте в 1935 році був звільнений з армії за несанкціоновані контакти з німецькою стороною.

Після аншлюсу Моріц фон Вікторін був відновлений на службі і, в чині генерал-лейтенанта, 5 липня 1938 року призначений командиром 20-ї піхотної дивізії. Війська під командуванням генерала взяли участь в наступі на Польщу, в тому числі в бою під Кроянтамі, який відомий завдяки діям польської кавалерії. Дійшовши з військами до Бреста, куди з іншого боку підійшли радянські війська, Моріц фон Вікторін разом з генералом Гудеріаном і радянським комбригом Семеном Кривошеїним приймав парад в Бресті. І сам цей епізод, і зроблена в той день фотографія пізніше відтворювалися в десятках публікацій про роль Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни. На чолі тієї ж дивізії генерал Вікторін здійснив похід до Франції.

20 листопада 1940 року Вікторин був призначений командувачем 28-м армійським корпусом. 22 червня 1941 року корпус, в складі групи армій «Північ», перейшов радянський кордон. Вів бої в Литві, Латвії, під Ленінградом. У квітні 1942 року Моріц фон Вікторин року був знятий з посади і переведений в резерв фюрера. Уже в травні 1942 року він був призначений командувати 13-м військовим округом з центром в Нюрнберзі, але в листопаді 1944 року був замінений генералом Карлом Вайзенбергером. Після виходу у відставку Моріц фон Вікторін залишився проживати в Нюрнберзі, де і помер в 1956 році.

Звання[ред. | ред. код]

Біографія[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Thomas R. Grischany: Der Ostmark treue Alpensöhne: Die Integration der Österreicher in die großdeutsche Wehrmacht, 1938-45, с. 91
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.

Посилання[ред. | ред. код]