Координати: 55°48′26.65800010001″ пн. ш. 37°29′53.761596100002″ сх. д. / 55.80741° пн. ш. 37.49827° сх. д. / 55.80741; 37.49827

Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова
МЦХПУ, МВХПУ, МХПИ имени Строганова, МГХПУ имени Строганова, МГХПА имени С. Г. Строганова і РГХПУ имени С. Г. Строганова
55°48′26.65800010001″ пн. ш. 37°29′53.761596100002″ сх. д. / 55.80741° пн. ш. 37.49827° сх. д. / 55.80741; 37.49827
Типпам'ятка архітектури[d]
Країна Росія
РозташуванняМосква
Назва на честьSergey Stroganovd
Засновано1825
РекторС.В.Курасов
ПриналежністьМіністерство науки та вищої освіти РФd[1]
ВипускникиКатегорія:Випускники Московської державної художньо-промислової академії імені С. Г. Строганова
Сайтwww.mghpu.ru
Мапа
CMNS: Stroganov Moscow State University of Arts and Industry у Вікісховищі

Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (рос. Российский государственный художественно-промышленный университет имени Сергея Строганова) — один з найстаріших мистецьких навчальних закладів утворених за часів Російські імперії для підготовки спеціалістів у галузі промислового, монументально-декоративного і прикладного мистецтва, інтер'єру.

Історія

[ред. | ред. код]
Сергій Григорович Строганов, засновник інституту

Рисувальні школи

[ред. | ред. код]

Художньо-промислова академія була заснована 1825 року в Москві графом Сергієм Григоровичем Строгановим як школа підготовки художників декоративно-прикладного мистецтва і спочатку називалась «Рисувальна школа призначена мистецтву і ремеслам» (рос. «Рисовальная школа в отношении к искусствам и ремеслам».

Рисувальна школа відзначалась демократичними основами, що були закладені Сергієм Строгановим: безкоштовне навчання і харчування учнів, дітей зараховували з родин різночинців і кріпаків, головним критерієм відбору було не привілейоване становище батьків, а обдарованість вступника, його здібності до малювання, художньої творчості.

Школа була розрахована на 360 осіб. На початку існування школи навчання проводилось за трьома спеціалізаціями:

  • креслення, геометрія, малювання машин;
  • малювання фігур і тварин;
  • малювання квітів і прикрас.

Проте, вже 1830 року сформовано клас з навчання технічного набивного рисунка, а 1837 року — клас «ліплення з глини прикрас і фігур». У 1843 році Сергій Строганов передає Школу під патронат міста, і вона стає державним навчальним закладом з підготовки художників декоративно-прикладного мистецтва, отримавши назву Друга рисувальна школа. У цей період була закладена традиція комплектація педагогічних кадрів із власних вихованців. У 1840—1850 рр. у школі викладали: М. В. Васи­льєв, П. А. Нісе­він, Ф. І. Яснов­ський. Пізніше вони були удостоєні звання ака­де­мі­ков Імпе­ра­тор­ської Акаде­мії мистецтв.

Строгановське училище

[ред. | ред. код]

1860 року Московські рисувальні школи були об'єднані в Строгановське училище технічного рисунку.

Затверджується новий Статут училища, згідно з яким навчання відбувається впродовж 5 років і в останні два роки вводяться спеціальності з ткацтва, набивки і орнаменту. Також викладається курс «Крат­кие поня­тия о начале изящ­ного в худо­же­стве» з розділом історії мистецтва. При училищі відкриваються майстерні з ткац­тва, набив­ки, ліплення, живопису і літо­гра­фії, а близько 1867 року — кера­мічна майстерня.

В училище приймалися діти не молодше 12 років, незалежно від їх матеріального становища. Училище забезпечувало 200 учнів повним комплектом навчання, а близько 50 учнів могли розраховувати на звільнення, «по бідності», від сплати за навчальні матеріали. Після успішного закінчення видавався диплом вченого рисувальника. При училищі було організовано Жіноче рисувальне відділення розраховане на 50 учениць, функціювали безкоштовні недільні класи рисунку для осіб усіх станів і віку. Училище знаходилось під відомством Департаменту мануфактури і внутрішньої торгівлі Міністерства фінансів.

Педа­гоги та учні про­во­дили величезну роботу з вивчення художнього спадку Давньої Русі: виконані зліпки-копії з унікального білокам'яного декору храмів Влади­миро-Суздаль­ських земель XII—XIII століть, копії з баре­льє­фів давніх воріт Софії Новго­род­ської, копії з давніх рукописів. Загалом у період з 1862—1867 рр. було створено близько 1000 зразків, які були представлені на виставках у Москві й Петер­бурзі. На Міжнародній виставці в Парижі 1867 року Стро­га­нов­ське учи­лище отримало срібну медаль за ці експозиції.

1864 року на базі училища засновують «Худо­жньо-про­мисловий музей» — пер­ший музей у Москві, у якому представлено твори декоративно-при­клад­ного мистецтва, відкритий для відвідувачів у 1868 році.

Колективом педагогів і учнів Строгановського училища технічного рисунку під керівництвом директора училища Віктора Бутовського було підготовлено та надруковано у 1870 році альбом давніх копій зразків давньоруського книжкового орнаменту X—XVI століть.

1892 році учи­лище переїхало у спеціально побудовану споруду по вулиці Рожде­ственка 11, нині будівля Москов­ського архі­тек­тур­ного інсти­туту. Автор перебудови — викладач училища, архі­тек­тор Сергій Соловйов.

23 лютого 1901 року «на честь 75-річчя від дня заснування» Строгановське училища технічного рисунку було перейменоване в «Імператорське Строгановське Центральне Художньо-Промислове Училище» та за патронатом Великої княгині Єлизавети Федорівни передано ділянку землі для потреб училища по вулиці Мясницькій у Москві.

За період найвищого розквіту Стро­га­нов­ского учи­лища була вихована пле­яда талановитих митців, що увійшла в історію зображульного й декоративно-ужиткового мистецтва за часів Російської імперії. Серед них: скуль­птор Микола Андреєв — автор памят­ника М. Гоголю в Москві, скуль­птор Сергій Альошин, теат­раль­ний худож­ник Володимир Єгоров — автор сце­но­гра­фії спек­таклю «Синій птах», незабаром головний худож­ник радянського кіно; педа­гог-мето­дист і уче­ний, автор ряду книг з ком­по­зи­ції Олександр Бариш­ников, Микола Соболєв — спеціаліст із декоративно-ужиткового мистецтва, автор праць: «Стилі меблів», «Руська набивка», «Сплав чавуну в російській архі­тек­турі», худож­ник-сце­но­граф Федір Федо­ров­ський, довгий час головний художник Боль­шого театру в Москві.

Викладачами училища предреволюційного десятиліття були:

ХХ століття

[ред. | ред. код]

У 1918 році, після Жовтневої революції, училище було реорганізовано у Перші вільні державні художні майстерні (рос. Первые Свобод­ные госу­дар­ствен­ные худо­же­ствен­ные мастер­ские). У 1920 році на базі Перших і Других вільних державних майстерень було організовано Вхутемас.

1928 року ВХУТЕМАС реорганізовано в Московський вищий художньо-технічний інститут — ВХУТЕІН, який у 1930 році розділився на кілька самостійних інститутів:

У 1945 році колишнє Строгановське училище було відновлено під назвою Центральне Московське художньо-промислове училище (МЦХПУ).

З 1948 — Московське вище художньо-промислове училище (колишнє Строгановське). В той час в училищі викладали такі педагоги, як Ст. Е. Єгоров, Н. Н. Соболєв, Р. В. Мотовилов, П. В. Кузнєцов, А. В. Купрін, В. Ф. Бордиченко та інші.

1952 року в МВХПУ (колишньому Стро­га­нов­ському) відкривається аспіран­тура, утворюється Дисер­та­ційна рада по присвоєнню вченого ступеню кандидатам мистецтвознавства.

У 1957 році Стро­га­нов­ське учи­лище переїжджає до нового приміщення по Волоколамському шосе 9 (архітектори Іван Жолтовський і Георгій Лебедєв). Починається значне розширення списку спеціальностей і створюються нові кафедри.

1960 року проводиться реорганізація МВХПУ. В училищі формується три факультети: Промислове мистецтво, Інтер'єр та обладнання, Монументально-декоративне і прикладне мистецтво. МВХПУ стає головним вузом серед аналогічних вищих навчальних закладів країни: навчальні програми, розроблені в училищі як типові, використовуються іншими вузами.

У 1992 році Вище художньо-промислове училище отримало назву Московського художньо-промисловий інституту ім. С. Р. Строганова.

1996 рік — Московський державний художньо-промисловий університет імені С. Р. Строганова. Була відкрита Рада по захисту докторських дисертацій і докторантура. З 1999 року вво­диться спе­ціаль­ність «рестав­ра­ція» з підготовки бака­лаврів і магістрів.

2005 році до 180-річчя університету в різних виставкових залах Москви та області проходила серія виставок давніх та сучасних експонатів університету. Факуль­тет «Промислового мистецтва» отримав назву «Дизайн».

З 2009 року — Московська державна художньо-промислова академія імені С. Р. Строганова.

Назви

[ред. | ред. код]
  • 1825—1843 — Рисувальна школа призначена мистецтву та ремеслам (рос. Рисовальная школа отношении к искусствам и ремеслам)
  • 1843—1860 — Друга рисувальна школа (рос. Вторая рисовальная школа)
  • 1860—1873 — Строгановське училище технічного рисунку (рос. Строгановское училище технического рисования)
  • 1873—1901 — Строгановське центральне училище технічного рисунку (рос. Строгановское Центральное училище технического рисования)
  • 1901—1918 — Імператорське Строгановське центральне художньо-промислове училище (рос. Императорское Строгановское Центральное художественно-промышленное училище)
  • 1918—1920 — Перші Вільні державні художні майстерні (рос. Первые Свободные государственные художественные мастерские)
  • 1920—1926 — Вищі художньо-технічні майстерні, ВХУТЕМАС (рос. Высшие художественно-технические мастерские, ВХУТЕМАС)
  • 1926—1930 — Вищий художньо-технічний інститут, ВХУТЕІН (рос. Высший художественно-технический институт, ВХУТЕИН)
  • 1945—1948 — Московське центральне художньо-промислове училище, МЦХПУ (колишнє Строгановське) (рос. Московское центральное художественно-промышленное училище, МЦХПУ (бывшее Строгановское))
  • 1948—1992 — Московське вище художньо-промислове училище (колишнє Строгановське) (рос. Московское высшее художественно-промышленное училище (бывшее Строгановское))
  • 1992—1996 — Московський художньо-промисловий інститут імені С. Р. Строганова, МХПІ ім. Строганова (рос. Московский художественно-промышленный институт имени С. Г. Строганова, МХПИ им. Строганова)
  • 1996—2009 — Московський державний художньо-промисловий університет імені С. Р. Строганова, МГХПУ ім. Строганова (рос. Московский государственный художественно-промышленный университет имени С. Г. Строганова, МГХПУ им. Строганова)
  • з 2009 — Московська державна художньо-промислова академія імені С. Р. Строганова, МГХПА ім. С. Р. Строганова (рос.Московская государственная художественно-промышленная академия имени С. Г. Строганова, МГХПА им. С. Г. Строганова)

Академія сьогодні

[ред. | ред. код]

МДХПА проводить підготовку художників за 5 спеціальностями і 17 спеціалізаціями: проектування інтер'єру і меблів, розробка декоративних меблевих тканин, готує фахівців у різних галузях дизайну, істориків і теоретиків мистецтва, художників монументального живопису і скульпторів, художників декоративно-прикладного мистецтва (метал, кераміка і скло), реставраторів монументального живопису, меблів і художнього металу.

Факультети і кафедри

[ред. | ред. код]

Факультет дизайну

[ред. | ред. код]
  • Кафедра комунікативного дизайну
  • Кафедра промислового дизайну
  • Кафедра дизайну засобів транспорту
  • Кафедра дизайну средового
  • Кафедра дизайну меблів
  • Кафедра дизайн-текстилю

Факультет монументально-декоративного і прикладного мистецтва

[ред. | ред. код]
  • Кафедра художнього проектування інтер'єрів
  • Кафедра монументально декоративної скульптури
  • Кафедра монументально-декоративного живопису
  • Кафедра мистецтва графіки
  • Кафедра художньої кераміки
  • Кафедра художнього скла
  • Кафедра художнього металу

Факультет мистецтва реставрації

[ред. | ред. код]
  • Кафедра реставрації монументально-декоративного живопису
  • Кафедра художньої реставрації меблів
  • Кафедра реставрації художнього металу
  • Кафедра історії і теорії декоративного мистецтва і дизайну
  • Загальновузівські кафедри — Кафедра академічного малюнка — Кафедра академічного живопису — Кафедра академічної скульптури — Кафедра основ архітектури, композиції та графіки — Кафедра історії мистецтв і гуманітарних наук

Відомі персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Шульгина Е. Н., Пронина И. А. История Строгановского училища. 1825—1918 / Российская академия художеств; НИИ теории и истории изобразительных искусств. — М.: ООО ТИД Русское слово-РС, 2002. — 336 с. — ISBN 5-94853-006-X.
  • Голубева О. Л., Лаврентьев А. Н., Бурганов А. Н., Бурый В. П., Ганцева Н. Н. «Строгановская школа композиции: к 180-летию основания МГХПУ им. С. Г. Строганова». (М.: «Сварог и К», 2005, ISBN 5-87627-035-0)
  • Кузнецов С. О. Дворцы и дома Строгановых. Три века истории.. — М.-СПб.: Центрполиграф, МиМ-Дельта, 2008. — 319 с. — ISBN 978-5-9524-3471-4
  • Академик Императорской Академии художеств Н. В. Глоба и Строгановское училище. — М.: Индрик, 2012. — 432 с. — ISBN 978-5-91674-213-8.
  • Книги об МГХПУ им. С. Г. Строганова в каталогах Государственной публичной исторической библиотеки России
  • Лаврентьев А. Н., Сазиков А. В., Курасов С. В., Заева-Бурдонская Е. А. Строгановка. 190 лет русского дизайна. — М.: Русский мир, 2016. — 608 с. — ISBN 978-5-89577-211-9.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Російський_державний_художньо-промисловий_університет_імені_Сергія_Строганова