Мульсум (напій)
| Мульсум | |
.jpg) |
Мульсум — винний напій з медом у давніх римлян.
Стародавні римляни вважали мульсум напоєм, який стимулює апетит і травлення, є поживним і подовжує життя. Останнє пов'язано з тим, що люди, які вже не мали зубів, змочували в мульсумі хліб. Підігрітий мульсум вважали засобом від діареї. Згідно з Плінієм, коли Ромілій Полліон, якому було більш як сто років, відповів на запитання, як він досяг старості, той відповів: «З мульсумом всередині, з олією зовні»[1].
Мульсум часто подавали перед їжею або як закуску (див. Культура харчування в Римській імперії). Тому перші страви застілля або закуски називали промульсисом.
Відповідно до стародавніх джерел, існувало два або три способи приготування мульсума: за Плінієм[1], гірке вино змішували з вареним медом, за Колумеллою[2], виноградний сік змішували з медом, закривали його в посудині й давали перебродити. Марціал згадує виробництво шляхом додавання аттичного меду до фалернського вина, яке було популярним у той час[3]. У варіанті, описаному Палладієм[4] виноградне сусло, яке вже бродить, підсолоджується медом і продовжує бродити деякий час. Вінідаріус змішує вино та мед із пряним вином.[5] Діоскорид використовує сіль[6] як приправу, а Апіцій додає мелений перець у своїй кулінарній книзі De re coquinaria.[7] У середні віки аквамульсу, також звану гідромель, виготовляли з меду та води.[8]
- ↑ а б Plinius, Naturalis historia 22, 113.
- ↑ Columella, De re rustica 12, 41.
- ↑ Martial, Epigramme, 13. Buch, Xenien 108
- ↑ Palladius, opus agriculturae 11, 17.
- ↑ Vinidarius, Apici Excerpta, Lib. I. Epimeles, 2.
- ↑ Dioscorides, de materia medica, Buch 5, 14.
- ↑ Apicius, De re coquinaria, Buch 1, Epimeles
- ↑ Wouter S. van den Berg (Hrsg.): Eene Middelnederlandsche vertaling van het Antidotarium Nicolaï (Ms. 15624–15641, Kon. Bibl. te Brussel) met den latijnschen tekst der eerste gedrukte uitgave van het Antidotarium Nicolaï. Hrsg. von Sophie J. van den Berg, N. V. Boekhandel en Drukkerij E. J. Brill, Leiden 1917, S. 243 (Mulsa); Otto Zekert (Hrsg.): Dispensatorium pro pharmacopoeis Viennensibus in Austria 1570. Hrsg. vom österreichischen Apothekerverein und der Gesellschaft für Geschichte der Pharmazie. Deutscher Apotheker-Verlag Hans Hösel, Berlin 1938, S. 144 (Hydromel: teil Aufkochung des Honigs in Wasser, teil durch Gärung daraus entstandenes Getränk., Met).
- August Hug: Mulsum. In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XVI,1, Stuttgart 1933, Sp. 513 f.
|
