Мунія папуанська
| Мунія папуанська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lonchura spectabilis (Sclater, 1879) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Donacicola spectabilis Munia spectabilis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Му́нія папуанська[2] (Lonchura spectabilis) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Індонезії і Папуа Нової Гвінеї.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 9,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова, горло і шия чорні, спина і покривні пера крил каштанові. Махові пера чорнуваті з бордовими краями Верхні покривні пера хвоста жовтувато-охристі, стернові пера темно-коричневі з жовтувато-охристими краями. Забарвлення горла і нижньої частини тіла варіюється від білого до світло-рудувато-коричневого, в залежності від підвиду. Стегна і гузка чорні. Очі чорні або чорнувато-карі, дзьоб сірий або чорнувато-сірий.
У молодих птахів тім'я, скроні і горло темно-коричневі, пера на них мають помітні світлі стрижні. Горло поцятковане білуватими плямками, на тімені світлі плями. Вони набувають дорослого забарвлення у віці 6 місяців.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- L. s. wahgiensis Mayr & Gilliard, 1952 — гори Бісмарка, Герцога[en] і Сарувагед[en] (схід Центрального хребта Нової Гвінеї);
- L. s. mayri (Hartert, EJO, 1930) — Гори Циклопів[en] і басейн річки Сепік (північ Нової Гвінеї);
- L. s. spectabilis (Sclater, PL, 1879) — острови Нова Британія, Лонг-Айленд[en], Умбой[en] і Толоківа[en].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Папуанські мунії мешкають на півночі і сході Нової Гвінеї та на островах архіпелагу Бісмарка. Вони живуть на луках, в чагарникових заростях і саванах, на висоті до 2450 м над рівнем моря. Зустрічаються зграйками до 10-12 птахів, іноді до 80 птахів.
Живляться насінням трав, іноді також ягодами, плодами, пагонами, дрібними літаючими комахами і водоростями. Розмножуються протягом всього року, пік гніздування припадає на завершення сезону дощів. Гніздо кулеподібне, робиться з рослинних волокон, розміщується в густих заростях. В кладці від 5-6 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Lonchura spectabilis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |