Мун Чже Ін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мун Чже Ін
кор. 문재인, 文在寅
Мун Чже Ін
Прапор
12-й Президент Республіки Корея
з 10 травня 2017
Попередник: Пак Кин Хє

Хван Кьоан (в.о.)

Прапор
Лідер Демократичної партії Тобуро
9 лютого 2015 — 27 січня 2016
Прапор
Депутат Національних зборів Республіки Корея від району Саса-гу міста-метрополії Пусан
30 травня 2012 — 29 травня 2016
 
Партія: Democratic Party[d] і Democratic Party of Korea[d]
Освіта: Kyung Hee University[d], Q21057752?, Q12583589? і Kyungnam High School[d]
Рід занять: політик і адвокат
Народження: 24 січня 1953(1953-01-24) (64 роки)
Коджі, Південна Корея
Громадянство: Південна Корея Південна Корея
Віросповідання: Римо-католицька церква
Батько: Мун Йон Хьон
Мати: Кан Ханок
Діти: Мун Джу Ньон (син), Мун Даху (донька)
Автограф: 文在寅 簽名.svg

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Мун Чже Ін (кор. 문재인, 24 січня 1953(19530124), Коджі) — 12-й Президент Південної Кореї (обраний 9 травня 2017 року) від Демократичної партії Тобуро, юрист, політик і державний діяч, кандидат від Об'єднаної демократичної партії на пост Президента Південої Кореї в 2012 році, колишній лідер Спільної демократичної партії.

Походження та навчання[ред.ред. код]

Мун Чже Ін народився 24 січня 1953 року на острові Коджедо[1]. Його батько був біженцем з Північної Кореї, евакуйованим із його рідного міста Хамхин в грудні 1950 року під час Корейської війни при відступі військ ООН під ударами китайської армії. Мун Чже Ін навчався в середній школі Кённам в Пусані, яка вважається однією з найпрестижніших шкіл за межами Сеула.

Вступив в університет Кьонхі, де спеціалізувався на бакаловраті з юриспруденції. Був заарештований і виключений з університету, коли організував студентський протест проти конституції Юсин. Під час служби в армії у складі десантних військах командування сил спеціальних операцій сухопутних військ Республіки Корея (південнокорейського спецназу) брав участь в конфлікті в Пханмунджомі в 1976 році[2].

Юридична практика[ред.ред. код]

Після служби з армії він здав державний іспит на право займатися юридичною практикою і був прийнятий в інститут підготовки судових кадрів. Незважаючи на те, що Мун Чже Ін був другим по успішності на своєму курсі, він не отримав дозволу працювати суддею через участь в організації студентських протестів, тому вибрав професію адвоката.

Ставши адвокатом, співпрацював з майбутнім президентом Республіки Корея Но Му Хьоном <ref[프로필] 문재인, 노무현의 친구에서 제1야당 대표로 — Chosunbiz — 프리미엄 경제 파워</ref>. Вони залишалися друзями до смерті Но Му Хьона в 2009 році.

Тому Мун Чже Ін працював старшим радником з цивільних питань та з громадянського суспільства Адміністрації Президента Південної Кореї. Був Главою Адміністрації Президента Південної Кореї.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

  • Голова комісії з прав людини Союзу юристів Пусана
  • Голова філії організації «Юристи за демократичне суспільство» в Пусані та провінції Кьонсан-Намдо
  • Постійний член Пусанського демократичного цивільного ради
  • Постійний член організації «Народний рух за демократію»
  • Професор Корейського національного університету океанології
  • Голова правління Фонду Але Мухьона
  • Член Національних зборів Республіки Корея 19-го скликання від муніципального округу Сасангу міста Пусан а

Творчість[ред.ред. код]

  • Опублікував мемуари «Доля Мун Чже Іна», які стали бестселером.

Політична діяльність[ред.ред. код]

В 2012-2016 роках був депутатом Національних зборів Республіки Корея 19-го скликання від муніципального округу Сасангу міста Пусан.

Вибори 2012 року[ред.ред. код]

В 2012 році був висунутий кандидатом від опозиції під час президентських виборів[en], але, набравши 48 % голосів, поступився Пак Кин Хє, доньки колишнього авторитарного президента Пак Чон Хі, представляла на виборах правлячу партію Сенурі.

Вибори 2017 року[ред.ред. код]

У дострокових виборах Президента Південної Кореї після імпічменту Пак Кин Хе, призначених на 9 травня 2017 року, Мун Чже Ін був зареєстрований як кандидат від Демократичної партії Тобуро.

Екзитполи прогнозували, що він набере 41,4 % голосів виборців[3][4].

За остаточними даними Національної виборчої комісії Республіки Корея, Мун Чже Ін заручився підтримкою 13 423 800 голосів виборців, що становить 41,08 %. Представник консервативної Партії вільної Кореї Хон Чжун Пхе набрав 24,03 % голосів (7,85 млн виборців), а кандидат від Народної партії Ан Чхоль Су — 21,41 % голосів. Явка на виборах склала 77,2 %[5].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]