Юн Сок Йоль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юн.
Юн Сок Йоль
кор. 윤석열
кор. 尹錫悅
Прапор
Прапор
 13-й Президент Південної Кореї
з 10 травня 2022
Попередник: Мун Чже Ін
 
Народження: 18 грудня 1960(1960-12-18)[1] (63 роки)
Содемунd, Сеул, Південна Корея
Країна: Південна Корея
Релігія: католицька церква[2]
Освіта: Chung-am High Schoold і Сеульський національний університет
Партія: People Power Partyd[3]
Батько: Юн Гіджунd
Шлюб: Кім Кеон Хі[4]
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Роботи у  Вікіджерелах

Юн Сок Йоль (18 грудня 1960(1960-12-18), Содемунd) — корейський політик і прокурор, що обіймав посаду генерального прокурора Республіки Корея в 2019—2021, президент Республіки Корея з 10 травня 2022 року.

Юн був кандидатом від основної опозиційної правоконсервативної партії «Сила народу»[en] на президентських виборах 2022 року[en], на яких здобув перемогу[5].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Юн народився в Енхуї-дон, район Содемун[en], Сеул в 1960 [6]. Його батько, Юн Кі Чжун, педагог на пенсії, закінчив Університет Йонсе[en] та Університет Хітоцубасі, пізніше заснував Корейське статистичне товариство, а зараз є дійсним членом Національної академії наук Республіки Корея[7]. Його мати народилася у Каннині і викладала у Жіночому університеті Іхва, перш ніж залишити цю посаду після одруження.

Юн навчався у середній школі Чхунгам[8] та вивчав право у Сеульському національному університеті. Незабаром після повстання у Кванджу Юн та його колеги влаштували інсценований суд, на якому він виступив у ролі обвинувача, вимагаючи смертної кари для Чон Ду Хвана, президента республіки . Після інсценованого суду Юн втік до провінції Канвондо[9].

В 1982 році Юн був звільнений від військової служби через анізометропію[en]. Пізніше Юн додав, що не може отримати права водія через цю хворобу[10].

Юн склав першу частину іспиту на адвоката на 4-му курсі університету, але провалив другу. Він продовжував зазнавати невдач протягом наступних дев'яти років. Причини його невдалих спроб не зрозумілі, але основною вважається інсценований судовий процес, який він провів проти президента. Зрештою він пройшов адвокатську сертифікацію в 1991[11].

Прокурорська кар'єра[ред. | ред. код]

Початок роботи[ред. | ред. код]

Юн розпочав свою кар'єру у прокуратурі Тегу в 1994 році. Він очолив Особливе управління та Центральне слідче управління, які розслідували справи, пов'язані з корупцією. В 1999 він заарештував помічника комісара Пак Хі Вон, який був замішаний в корупції, незважаючи на рішучі заперечення бюрократів з уряду Кім Де Чжуна[12].

У січні 2002 року Юн деякий час працював юристом у Bae, Kim & Lee, але пішов, бо відчув, що не підходить для цієї посади. Після повернення як прокурора він притягнув до відповідальності таких прихильників президента Но Му Хьона, як Ан Хіджон[en] та Кан Гим Вон. В 2006 році він затримав Чунг Монг-Хук за його співучасть у справі про хабарі в Hyundai Motor Company. В 2008 році він працював у незалежній групі юрисконсультів, яка займалася розслідуванням інциденту з маніпулювання цінами на акції BBK, пов'язаного з президентом Лі Мен Баком.

В 2013 році Юн очолив спеціальну слідчу групу, яка розслідувала причетність Національного агентства розвідки (НАР) до скандалу з маніпулюванням громадською думкою в 2012 році. Юн вимагав судового переслідування колишнього голови НАР Он Сей Хуна за порушення Закону про вибори публічних посадових осіб. Він звинуватив міністра юстиції Хван Кьо Ана у впливі на його розслідування. В результаті його було знижено на посаді і переведено з прокуратури Сеула до прокуратури Тегу і Теджона [13].

Пізніше Юн очолив розслідування у групі спеціального прокурора Пак Ен Су, яка розслідувала звинувачення, пов'язані зі скандалом із Чхве Сун Сіль[en] в 2016 році, в якому брали участь також віце-голова Samsung Лі Дже Йон[en] та тодішній президент Кореї Пак Кин Хє. Надалі цей скандал призвів до імпічменту президента країни у грудні 2016[14].

19 травня 2017 року новообраний президент Мун Чже Ін призначив Юна начальником прокуратури Центрального району Сеула. Звинувачення було пред'явлено двом колишнім президентам Лі Мен Баку та Пак Кин Хє, а також трьом колишнім керівникам НАР, колишньому головному судді Ян Сон Те та понад 100 іншим колишнім чиновникам та керівникам підприємств у період його перебування на посаді. Юн також керував розслідуванням бухгалтерського шахрайства в Samsung[15].

Генеральний прокурор[ред. | ред. код]

17 червня 2019 року Юн було призначено генеральним прокурором, замінивши Мун Му Іра. Його кандидатуру вітали правляча «Демократична партія» та «Партія за демократію та мир[en]», але проти виступили «Вільна Корея» та «Барунмірей[en]». «Партія справедливості[en]» залишалася нейтральною до призначення[16]. 16 липня він був офіційно призначений новим генеральним прокурором, а термін його повноважень розпочався через 9 днів[17]. Президент Мун наказав йому зберігати нейтралітет, додавши, що будь-які види корупції мають суворо розслідуватися навіть якщо вони пов'язані з урядом[18].

Юн вів розслідування щодо міністра юстиції Чо Кука[19], замішаного у різноманітних скандалах. Його рішення про судове переслідування віталося опозицією, але засуджувалося «Демократичною партією» та її прихильниками [20][21].

Після того, як Чу Мі Е була призначена новим міністром юстиції, вона подала до суду на кількох прокурорів, близьких до Юна [22][23]. Чу пояснила своє рішення тим, що Юн не представив плану реорганізації свого відділу, який вона запросила. Проте це було розцінено Синім домом як помста за переслідування Чо Кука[24].

У квітні 2020 року депутати від «Демократичної партії» знову пред'явили претензії до Юна і закликали його піти у відставку, оскільки розпочато розслідування справ про порушення Закону про вибори за участю як правлячих, так і опозиційних політиків, а також підозр у фальсифікації результатів виборів мера Ульсана у 2018 році[25][26][27].

24 листопада 2020 року міністр юстиції Чу Мі Е усунула Юна з посади, пославшись на передбачувані порушення етичних норм, зловживання владою та втручання у розслідування щодо його соратників та членів сім'ї[28]. Юн подав судову заборону на ухвалу міністра про усунення з посади, яке було схвалено Адміністративним судом Сеула 1 грудня, тимчасово призупинивши усунення[29][30]. 16 грудня Міністерство юстиції відсторонило Юна на два місяці, прийнявши чотири із шести основних звинувачень у дисциплінарному стягненні. Згодом це рішення було схвалено президентом Муном[31]. Проте 24 грудня, після судової заборони, поданої до Адміністративного суду Сеула, призупинення було скасовано, оскільки суд прийняв заяву Юна про те, що процес його усунення був несправедливим[32].

4 березня 2021 року Юн Сок Йоль подав у відставку, яку прийняв президент Мун[33].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Президентська кампанія 2022 року[ред. | ред. код]

Юн вважався потенційним кандидатом у президенти на виборах 2022 після скандалу з Чо Куком (фальсифікація академічних досягнень, які розслідував Юн) і фігурував як важливий кандидат в опитуваннях громадської думки принаймні з січня 2020[34][35]. В опитуванні, проведеному у січні 2021 року, в якому брали участь усі можливі кандидати в президенти, Юн лідирував як найкращий, набравши 30,4 % голосів, що більше, ніж представники правлячої «Демократичної партії» Лі Джемьон[en] і Лі Нак Йон[36].

29 червня 2021 Юн офіційно висунув свою кандидатуру на президентських виборах 2022 [5]. 12 липня він зареєструвався у Національній виборчій комісії як незалежний кандидат[37].

30 липня офіційно приєднався до консервативної «Сили народу». До цього Юн був політично незалежним, хоча його народна підтримка виходила переважно від консерваторів.

У період попередніх виборів Юн зазнав критики за кілька передбачуваних помилок та суперечливих заяв. У липні Юн виступав за 120-годинний робочий тиждень, критикуючи політику президента Муна щодо 52-годинного максимального робочого тижня[38]. Юн виступав за дерегулювання стандартів безпеки харчових продуктів, тому що, на його думку, «біднякам має бути дозволено їсти неякісну їжу за нижчими цінами», посилаючись на книгу економіста Мілтона Фрідмана 1980 року «Свобода вибору: персональне твердження» як на джерело натхнення для цієї ідеї [39][40]. У серпні Юн заявив, що нещодавній феміністський рух у Південній Кореї став важливим фактором, який ускладнив проблему низької народжуваності в країні. Пізніше того ж таки тижня Юн заявив в інтерв'ю Busan Ilbo, що в результаті ядерної катастрофи на Фукусіма-1 «практично не було витоку радіації», тому що «самі реактори не зруйнувалися»[41].

2 вересня новинний сайт Newsverse опублікував статтю, в якій стверджувалося, що під час свого перебування на посаді генерального прокурора Юн наказав старшому прокуророві та політику подати політично мотивовані кримінальні заяви на політиків «Демократичної партії» напередодні виборів до парламенту 2020 року у спробі вплинути на вибори. У статті стверджувалося, що Юн наказав старшому прокурору Сон Джун Сону подати скарги на опозиційних кандидатів від «Демократичної партії» і наказав члену Національної асамблеї Кім Уну подати кримінальні скарги на політиків та журналістів дружніх до «Демократичної партії»[42][43]. У відповідь на звинувачення Управління з розслідування корупції серед високопосадовців Верховної прокуратури розпочало внутрішнє розслідування. Юн відкинув звинувачення і у відповідь на звинувачення та розслідування повідомив про інформаторів Чо Сон Ині та директора Національної розвідувальної служби Пак Джі Воні[44]. Незабаром після того, як звинувачення були опубліковані, підтримка основного кандидата від «Сили народу» Хон Чжун Пхьо[en] різко зросла, що зробило Хона найзначнішим суперником Юна на початку виборчого циклу[45].

Під час первинних дебатів 1 жовтня серед усіх кваліфікованих кандидатів у президенти від «Сили народу» у Юна на лівій долоні був написаний ієрогліф ханча, що означає «король», талісман на удачу, який часто пишуть за порадою шаманів[46][47][48]. Незабаром після цього стало широко відомо, що Юн також мав мітку на руці під час попередніх двох первинних дебатів. Основні противники Юна, зокрема Хон Чжун Пхе та Ю Синмін, критикували Юна за використання шаманських практик і невтішно порівнювали його зі скандалом екс-президента Пак Кин Хє, яка дозволила шаману мати надмірний вплив на її рішення. У відповідь на критику Юн заявив, що «прихильник намалював це як послання підтримки, що спонукає мене бути впевненим, як король під час дебатів»[49].

У жовтні Юн зробив компліментарний вислів про колишнього ультраправого військового диктатора Республіки Кореї Чон Ду Хвана. Під час зустрічі з офіційними особами «Сили народу» в Пусані Юн заявив, що «багато людей досі вважають, що Чон досяг успіху в політиці, за винятком військового перевороту та повстання у Кванджу»[50]. Чон Ду Хван вважається дуже суперечливою фігурою у Південній Кореї, яка відповідає за численні порушення прав людини, включаючи тортури та вбивства безневинних цивільних осіб. Юн пізніше вибачився за свої заяви[51] Проте незабаром після вибачень він опублікував у своєму Інстаграм-акаунті фотографію, на якій він годує яблуком свого собаку. Оскільки слова «яблуко» та «вибачення» є омографами у корейській мові, це було витлумачено як глузування з власного вибачення. Висловлювання про Чона, а також пост в Instagram зазнали критику з боку всіх трьох кандидатів, що залишилися, на праймеріз від «Сили народу»[52]. Юн знову вибачився за свої зауваження, коли 10 листопада відвідав Національний цвинтар ім. 18 травня в Кванджу, хоча його візит був зустрінутий протестувальниками[53][54].

5 листопада 2021 Юн офіційно висунув свою кандидатуру від «Сили народу» на президентських виборах 2022[55][56]. Номінація стала результатом чотириденного голосування членів партії та широкого загалу. Юн Сок Йоль здобув 47,85 % голосів, у той час як Хон Джун Пхе здобув 41,50 % голосів, Ю Син Мін — 7,47 % голосів, а Вон Хі Рен — 3,17 % голосів[57].

7 листопада 2021 року Юн заявив, що в разі обрання президентом він помилує колишніх президентів Лі Мен Бака та Пак Кин Хе, які відбували тривалі терміни ув'язнення за корупцію (Пак Кин Хе була пізніше помилувана президентом Мун Чже Іном 24 грудня того ж року)[58][59].

9 березня 2022 року Юн з невеликою перевагою переміг на президентських виборах 2022 року. Юн набрав 48,56 % голосів, тоді як Лі Чже Мун — 47,83 %[60]. Юн здобув перемогу на президентських виборах з мінімальним відривом в історії Південної Кореї[61].

Юн складає президентську присягу перед Національними зборами, 10 травня 2022 року

Президентство (2022 — по теперішній час)[ред. | ред. код]

20 березня 2022 року Юн оголосив, що створить свій президентський офіс у будівлі Міністерства національної оборони в районі Йонсан у Сеулі замість Синього дому, який був відкритий для громадськості, як парк 10 травня 2022 року. Того ж дня він вступить на посаду[62]. Це ознаменувало кінець існування Синього дома, як офіційного президентського офісу та резиденції після 74 років.


Відношення до України[ред. | ред. код]

28 жовтня 2022 року з питання про підтримку України у війні проти Росії заявив: «Ми надавали гуманітарну допомогу Україні на знак солідарності з міжнародним співтовариством, але ніколи не надавали летальну зброю або будь-що подібне. Ми намагаємося підтримувати мирні відносини з усіма країнами світу, включно з Росією»[63].

15 липня 2023 року Юн Сок Йоль разом з дружиною, та дипломатичною місією відвідав Україну. Володимир Зеленський відзначив, що Республіка Корея твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, надає значну політичну, безпекову, економічну та гуманітарну підтримку. Він також подякував Юн Сок Йолю за нові ініціативи щодо фінансової, технічної й гуманітарної допомоги Україні. Президент Республіки Корея зі свого боку висловив співчуття рідним і близьким усіх загиблих унаслідок російського вторгнення в Україну[64].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://likms.assembly.go.kr/bill/billDetail.do?billId=PRC_L1T9F0X6X2H0O1H8I1M3D5Q4I4L3L4
  2. ↑ https://www.joongang.co.kr/election2022/candidates/YoonSeokRyeol
  3. ↑ 최재형과 달랐던 윤석열 입당식…이준석 없고, 모바일 아닌 '입당원서' — 2021.
  4. ↑ https://www.koreatimes.co.kr/www/nation/2021/11/113_318435.html
  5. ↑ а б Ex-Prosecutor General Yoon Seok-youl announces presidential bid. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  6. ↑ 윤석열 검찰총장 후보자는? «강직한 성품 원리원칙주의자». Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  7. ↑ (원희복의 인물탐구)윤석렬 대전고검 검사… 소영웅주의자인가, 검찰의 자존심인가. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  8. ↑ 윤석열이 전라도라고?. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  9. ↑ 검찰총장 직행 윤석열은 누구?…대학때 전두환에 사형구형. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  10. ↑ 윤석열 '부동시' 군면제·아내 예금 50억, 청문회 쟁점 되나. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  11. ↑ '강골 검사'의 컴백… 윤석열 서울중앙지검장. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  12. ↑ 치안감 영장 '수사권 독립' 겹쳐 파문. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  13. ↑ South Korea's maverick prosecutor takes aim at heart of Samsung. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  14. ↑ Pulling out a Sword Against Deep-Rooted Irregularities: Surprise Nomination of Yoon Seok-yeol. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  15. ↑ Defender of justice or enforcer for power?. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  16. ↑ 한국당·바른미래 «채택 거부» vs 정의당 «유보» vs 평화당 «적격». Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  17. ↑ 文대통령, 윤석열 검찰총장 임명… 청문보고서 없이 16번째. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  18. ↑ 文, 윤석열 검찰총장 임명…"살아있는 권력에도 엄정하게"(종합). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  19. ↑ 윤석열 검찰은 왜 조국 수사에 사활 거는가. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  20. ↑ 대규모 촛불집회에 … 윤석열 총장 «검찰 개혁, 국민 뜻 받들 것». Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  21. ↑ 與일각 «윤석열 사퇴하라» vs 한국당 «문 대통령 홍위병 앞세워 사법 쿠데타». Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  22. ↑ 칼 빼든 추미애, '윤석열 라인' 대거 전보 조치. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  23. ↑ Reshuffle dismantles prosecutor general's team, probes of Blue House. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  24. ↑ South Korea's Moon wants to punish 'almighty' prosecutor over unapproved probes into officials. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  25. ↑ Ruling party takes aim at Prosecutor General Yoon. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  26. ↑ Ulsan mayor questioned in election-meddling probe. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  27. ↑ Blue House and 2018 Ulsan mayoral election conspiracy. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  28. ↑ Justice minister orders suspension of top prosecutor from duty amid feud over reforms, investigations. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  29. ↑ Chief prosecutor seeks injunction against justice minister's order to suspend him. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  30. ↑ Conflicts with minister further pushes top prosecutor's popularity as presidential hopeful. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  31. ↑ Justice Ministry suspends Yoon Seok-youl for 2 months, recognizes 4 out of 6 charges levied. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  32. ↑ Respect court's decision. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  33. ↑ Top Prosecutor Resigns to Protest Taking Away Investigative Power from Prosecution. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  34. ↑ 윤석열, 차기 대통령감 반열에…PK서 홍준표와 공동 4위. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  35. ↑ 윤석열, 1 %로 대권주자 반열에 올랐다… 이낙연 24 %, 황교안 9 %, 안철수 4 %. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  36. ↑ Chief prosecutor tops poll of presidential hopefuls. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  37. ↑ Yoon Seok-youl signs on with opposition PPP. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  38. ↑ Yoon battered over 120-hour work week comment and more. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  39. ↑ Loose cannon? Yoon Seok-youl snagged by image conundrum over gaffes, quirky habits. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  40. ↑ Let them eat trash: Yoon slammed for ‘substandard food’ remark. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  41. ↑ Yoon Seok-youl sparks controversy by denying there was radiation leak in Fukushima nuclear disaster. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  42. ↑ How prosecution's probe on Newsverse article is linked to Yoon Seok-youl. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  43. ↑ Yoon Seok-youl allegations threaten to push political arena. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  44. ↑ CIO opens probe of presidential candidate Yoon. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  45. ↑ Hong Joon-pyo rises to break Yoon's grip on party primary. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  46. ↑ In South Korea, Chinese character on presidential hopeful's palm creates stir over superstitions as race heats up. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  47. ↑ 'King' mark on opposition presidential contender's palm raises eyebrows. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  48. ↑ South Korean presidential candidate seen with 'King’ marked on his palm draws side-eyes all around. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  49. ↑ S. Korean conservative party's primary devolves into row over shamanistic beliefs. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  50. ↑ Opposition presidential contender causes stir with praise of ex-president Chun. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
  51. ↑ Yoon expresses regret over controversial remarks on ex-President Chun. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  52. ↑ Yoon accused of 'mocking' nation with pic of dog with apple. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  53. ↑ (2nd LD) Yoon apologizes for defending ex-President Chun on visit to Gwangju. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
  54. ↑ Yoon blocked by protesters during visit to May 18 cemetery. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  55. ↑ (LEAD) Ex-Prosecutor General Yoon wins presidential nomination of main opposition People Power Party. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  56. ↑ Yoon Seok-youl picked as presidential nominee for People Power Party. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  57. ↑ Former top prosecutor wins presidential nomination of main opposition party. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  58. ↑ Sang-Hun, Choe (24 грудня 2021). South Korea to Pardon Ex-President Park Geun-hye, Imprisoned for Corruption. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 15 липня 2023.
  59. ↑ 수정: 2021.11.07 22:41, 입력: 2021 11 07 22:39 (7 листопада 2021). 윤석열 "집권 초기 이명박·박근혜 사면 추진하겠다". 경향신문 (кор.). Процитовано 15 липня 2023.
  60. ↑ News, A. B. C. South Korea elects former top prosecutor Yoon Suk-yeol as next president. ABC News (англ.). Процитовано 15 липня 2023.
  61. ↑ Lee, Michelle Ye Hee; Kim, Min Joo (10 березня 2022). What you need to know about South Korea’s president-elect, Yoon Suk-yeol. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 15 липня 2023.
  62. ↑ 尹대통령, 0시 용산벙커서 軍통수권 인수…5년 임기 시작. 조선일보 (кор.). 9 травня 2022. Процитовано 15 липня 2023.
  63. ↑ Reuters (28 жовтня 2022). South Korea has not supplied lethal weapons to Ukraine, president says. Reuters (англ.). Процитовано 15 липня 2023.
  64. ↑ Співпраця України та Республіки Корея дасть більше сили нашим народам і глобальним позиціям двох країн – Володимир Зеленський за результатами зустрічі з Юн Сок Йолем у Києві.
Політичні посади
Попередник:
Мун Чже Ін 		Президент Південної Кореї
2022–сьогодення 		Повноважний
Тимчасовий уряд:
Незалежна Південна Корея:
Голова держави
Частково визнані
та несуверенні території:
Голови урядів
Частково визнані
та несуверенні території:
Лідери Групи двадцяти (G20)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Довідкові видання
Нормативний контроль

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юн Сок Йоль

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юн_Сок_Йоль&oldid=42359713