Мурузі Дмитро Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мурузі Дмитро Костянтинович
D. C. Moruzi.jpg
Народився 1 липня 1850(1850-07-01)[1]
Ясси, Молдавське князівство
Помер 9 жовтня 1914(1914-10-09)[1] (64 роки)
Ясси, Румунія
Поховання Етернітате (цвинтар)
Громадянство
(підданство)
Flag of Moldavia.svg Молдавське князівство
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Romania.svg Королівство Румунія
Діяльність державний службовець, письменник, композитор, поет, перекладач
Знання мов румунська
Партія Democratic Nationalist Partyd

Князь Дмитро Костянтинович Мурузі (молд./рум. Dumitru C. Moruzi; 1850, Ясси1914, Ясси) — російський, молдавський і румунський письменник, композитор, державний службовець.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 або 2 червня 1850 року в столиці Молдавського князівства місті Ясси. Походив із знатного фанаріотского роду Мурузі. У 1863-1869 роках їздив вчитися у Францію[2]. З 1873 року на цивільній службі в Сороцькому повіті. У 1877 році став перекладачем дипломатичної служби Російської імперії. У цій якості він супроводжував російські війська у Румелії під час російсько-турецької війни 1877-1878 років[3]. Потім був відправлений на дипломатичну роботу до румунської столиці Бухареста.

Під впливом румунського націоналізму, він відмовився від дипломатичної кар'єри і прийняв румунське підданство у 1882 або 1883 році[4]. Став адміністратором жудецу Констанца. У 1887 році призначений адміністратором і заступником префекта в порту Суліна в дельті Дунаю. В кінці 1890-х років Мурузі пішов з державної служби і почав пробувати себе в якості композитора. Написав оперу в трьох актах Pescarii din Sulina («Рибалки Сулини»), яка була поставлена на сцені Національного театру Бухареста в лютому 1902 року. Він також зайнявся журналістською та письменницькою діяльністю. У 1910 році вступив в Демократичну Націоналістичну партію Румунії[5].

Головними працями Мурузі стали романи «Înstrăinații. Studiu social în formă de roman» (1910) і «Pribegi în țară răpită. Roman social basarabean» (1912). Він писав твори і в інших жанрах: в 1911 році опублікував комедію в трьох актах і приблизно в той же час — сатиричну повість «Pe viscol».

Помер у злиднях в Яссах 9 жовтня 1914 року, проте похований з почестями на цвинтарі «Етернітате»[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2.  (рум.) Florin Marinescu, «Un basarabean înflăcărat. Scriitorul Dumitru C. Moruzi», in Revista Limba Română, Nr. 5-6/2012
  3. Bezviconi, Profiluri…, pp. 242—243
  4. Bezviconi, Profiluri…, p. 243; Moruzi (1914), p. 2
  5. Scurtu, p. 74
  6. Bezviconi, Profiluri…, p. 245