Мухоловка сапфірова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухоловка сапфірова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Строката мухоловка (Ficedula)
Вид: Мухоловка сапфірова
Ficedula sapphira
(Blyth, 1843)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Muscicapa sapphira
Muscicapula sapphira
Cyornis sapphira
Посилання
Вікісховище: Ficedula sapphira
Віківиди: Ficedula sapphira
ITIS: 560086
МСОП: 22709412
NCBI: 393722

Мухоло́вка сапфірова[2] (Ficedula sapphira) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях, горах Китаю і Південно-Східної Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Сапфірова мухоловка
Молодий самець сапфірової мухоловки

Довжина птаха становить 10-12 см, вага 7-8 г. У самців верхня частина тіла сапфірово-синя, горло і груди оранжеві, груди з боків блакитні, живіт білий. У молодих самців голова коричнева. У самиць верхня частина тіла коричнева, верхні покривні пера хвоста іржасто-руді.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[3]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сапфірові мухоловки мешкають в Непалі, Бутані, Індії, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть у вічнозелених гірських лісах та у високогірних чагарникових заростях, на висоті від 2100 до 2800 м над рівнем моря. Взимку частина популяцій мігрує в долини. Зустрічаються поодинці або парами, взимку приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться дрібними комахами, їх личинками та іншими безхребетними. Сезон розмноження триває з кінця квітня по червень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Ficedula sapphira: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 14 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 серпня 2022.