Мєняйло Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мєняйло Сергій Іванович
рос. Сергей Иванович Меняйло
Народився22 серпня 1960(1960-08-22) (64 роки)
Алагир, Північно-Осетинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьвійськовослужбовець, політик
Alma materВійськово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова, Азербайджанське вище військово-морське училищеd і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мовросійська
УчасникРосійсько-грузинська війна
Посадаміські голови Севастополя[d] і Міські голови Севастополя
Військове званнявіцеадмірал[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
Сайтalania.gov.ru/head/

Сергій Іванович Мєняйло (рос. Сергей Иванович Меня́йло, 22 серпня 1960, Алагир, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР) — радянський і російський воєначальник, колишній заступник командувача Чорноморським флотом РФ, віце-адмірал запасу, з 28 липня 2016 — повноважний преставник Президента Росії в Сибірському федеральному окрузі, член Ради Безпеки РФ з 12 серпня 2016 року. Під час початку тимчасової окупації Криму Росією у 2014—2016-х був фактичним керівником Севастополя на посаді «губернатора».

Керівник Північної Осетії з 19.09.2021.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Радянські часи

[ред. | ред. код]

Народився 22 серпня 1960 року в Алагирі.

1983 року закінчив Каспійське вище військово-морське червонопрапорне училище ім. Кірова (Баку) за спеціальністю інженер-штурман. Після випуску був призначений командиром штурманської бойової частини на базовий тральщик Кольської флотилії Північного флоту.

З 1986 року — командир базового тральщика БТ-22. Через 5 років отримав призначення командиром морського тральщика «Контр-адмірал Власов».

1990 — обраний депутатом Мурманської обласної ради.

Після розпаду СРСР

[ред. | ред. код]

1995 — закінчив військово-морську академію ім. Кузнецова, призначений начальником штабу — заступником командира з'єднання кораблів Каспійської флотилії.

З 1998 року — командир з'єднання кораблів охорони водного району.

2002 — зарахований слухачем Військової академії Генерального штабу ЗС РФ.

22 червня 2004 — начальник штабу, 2005-го — командир Новоросійської військово-морської бази.

6 червня 2007 — отримав звання «віце-адмірал».

У серпні 2008 року брав участь у десантній кампанії під час російсько-грузинської війни. Очолив загін бойових кораблів Чорноморського флоту в окупованій Росією Абхазькій автономній республіці в Грузії.

30 травня 2009 — заступник командувача Чорноморським флотом РФ.

У квітні 2010 року висунутий партією «Єдина Росія» (у групі з трьох кандидатів) на посаду глави Північної Осетії, однак Путін вніс кандидатуру не Меняйла, а іншого кандидата від Єдиної Росії Таймураза Мамсурова.

2 жовтня 2006 — нагороджений іменною вогнепальною зброєю — 9-мм пістолетом Макарова.

Звільнення з військової служби

[ред. | ред. код]

22 грудня 2011 — звільнений з посади заступника командувача Чорноморським флотом і з військової служби в запас.

Російське вторгнення в Україну 2014

[ред. | ред. код]
Країни, де Меняйло під санкціями

14 квітня 2014 Олексій Чалий, який називався «в.о. губернатора Севастополя» з початку тимчасової анексії Криму Росією, запропонував Путіну призначити Меняйла «в.о. губернатора Севастополя», що Путін і зробив.

На момент початку окупації Криму Росією, керував державним підприємством «Кримські морські порти», яке виступало як суб'єкт господарської діяльності на акваторії п'яти портів в Криму.

9 жовтня 2014 року «Законодавчі збори Севастополя» за поданням Путіна призначили Меняйла «губернатором Севастополя». 28 липня 2016 Меняйло подав у відставку та того ж дня був призначений преставником Президента Росії в Сибірському федеральному окрузі.

У лютому 2023 року Меняйло з російськими пропагандистами відвідав тимчасово окуповану територію Запорізької області, де потрапив під обстріл[1].

Санкції

[ред. | ред. код]

Сергій Мєняйло активно підтримував та впроваджував дії та політику, які підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України, є підсанкційною особою багатьох країн.[2]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Мєняйло Ірина Вартанівна[3]

Син — Мєняйло Сергій Сергійович[4] одружений на Мєняйло (Ужегова) Заліна[5]

Син — Мєняйло Георгій Сергійович[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Губернатора Північної Осетії та російських пропагандистів обстріляли в Україні, - росЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 лютого 2023.
  2. ↑ МЄНЯЙЛО Сергій Іванович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  3. ↑ МЄНЯЙЛО Ірина Вартанівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  4. ↑ МЄНЯЙЛО Сергій Сергійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  5. ↑ МЄНЯЙЛО / УЖЕГОВА Заліна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  6. ↑ МЄНЯЙЛО Георгій Сергійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мєняйло_Сергій_Іванович&oldid=41845539