Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого
Оригінальна назваМіжнародний благодійний імені Ярослава Мудрого Фонд сприяння розвитку української національної школи
Дата заснування1994 рік
Типблагодійна організація
Мета діяльностіблагодійність та меценацтво
ЄДРПОУ20062836
Офіційний сайтfacebook.com/FundYaroslavMudry/

Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого, повна назва за ЄДР — Міжнародний благодійний імені Ярослава Мудрого Фонд сприяння розвитку української національної школи — українська благодійна організація, завданням якої є сприяння розвитку української національної школи, розширенню мережі україномовних освітніх закладів в Україні та за її межами, допомога у здобутті освіти сиротам, малозабезпеченим талановитим дітям, матеріальна допомога дитячим будинкам та інтернатам[1][2][3][4].

Президент Фонду — кандидат педагогічних наук, член Національної спілки краєзнавців України Валентина Стрілько[5][6][7].

Історія

[ред. | ред. код]

Організація була утворена 1994 року, її президентом було обрано Валентину Стрілько[8]. Того ж року установа офіційно зареєстрована органами Міністерства юстиції України[8]

Подія навколо створення Фонду широко висвітлювалася у засобах масової інформації, на радіо, та телебаченні, в тому числі й за кордоном. Так, одна з найстаріших українських газет у діаспорі «Свобода» висвітлила цю подію у 1995 році таким чином:

Для здійснення нових освітніх плянів створено там Міжнародний Освітній Фонд ім. Ярослава Мудрого... Саме фонд ім. Ярослава Мудрого повинен дбати про матеріалізування теоретичних основ: влаштування шкіл з відповідним педагогічним персоналом, з підручниками, бібліотекою та потрібною технологією. Держава покищо не спроможна матеріяльно забезпечити цих потреб...

— Газета «Свобода» 1995, № 195

6 листопада 1994 року за участю Фонду було відкрито перший в Україні та Європі пам'ятник гетьману Івану Мазепі на його батьківщині в с. Мазепинці Білоцерківського району Київської області.[9][10][11]

З 11 по 13 травня 1995-го була проведена перша сесія Міжнародного освітнього фонду під назвою «Українська національна школа: становлення і перспективи розвитку»[12][13]. У ній взяли участь відомі українські освітяни та громадські діячі, з доповіддю виступив зокрема і Анатолій Погрібний[14].

З ініціативи та фінансової підтримки Фонду[8][15][4] 1997 року в Києві відкрито пам'ятник Ярославу Мудрому.

Того ж року заходами Фонду було здійснено український переклад і наукове коментування тексту виявленої в колишніх спецфондах бібліотеки КПРС у Києві єдиного примірника забороненої за радянських часів книги «Українське питання»[16].

У 1998—1999 роках Фонд фінансово сприяв виданню освітньої літератури, зокрема завдяки підтримці фонду світ побачив вихід книги Віктора Скопенка «Висока місія: сторінки історії Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка»[17] та Анатолія Ткаченка «Мистецтво слова (вступ до літературознавства)»[18].

У 2001 році Фонд став співорганізатором Другого Міжнародного дитячого конкурсу української мови[19].

У 2003 році Фондом започаткована літературна премія «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця[20][21].

У 2006 році разом з Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів та Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України Фонд заснував електронне наукове фахове видання «Народна освіта»[22].

З ініціативи Фонду у 2012 році засновано премію імені Ірини Калинець[23].

У 2013 році Фонд спільно з Національною академією педагогічних наук, Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, вищими навчальними закладами України, громадськими організаціями та представниками різних релігійних конфесій ініційовує й організовує громадську дискусію про патріотичне виховання у формі науково-практичних конференцій на тему: «Українське патріотичне виховання — передумова розвитку державності», «Українське національне виховання: реалії, тенденції, перспективи»[24][25][26].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • І місце в Національному конкурсі «Благодійна Україна — 2016» у номінації «Благодійність в освіті та науці»[27]
  • II місце в Національному конкурсі «Благодійна Україна — 2013» у номінації «Благодійник: загальноукраїнський (в тому числі міжнародний) благодійний фонд (організація)»[28]
  • Лауреат Національного конкурсу «Благодійна Україна — 2012»[29].

Міжнародна діяльність

[ред. | ред. код]

У 2013 році було створено філіал Фонду у Словаччині. Директором філіалу призначено — Йозефа Жатька[30].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Міжнародна виставка «Брати Могилевцеви — меценати освіти. Педагогічний музей України. 1 листопада 2011. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 12 вересня 2020.
  2. ↑ Лавреати премії імені Євгена Чикаленка (PDF). Газета «Свобода». 29 червня 2001. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2016. Процитовано 12 вересня 2020.
  3. ↑ Триває співпраця Донецького юридичного інституту з Міжнародним благодійним фондом імені Ярослава Мудрого. Донецький юридичний інститут МВС України. 29 вересня 2015. Процитовано 12 вересня 2020.
  4. ↑ а б Деякі віхи історії Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 1 вересня 2020.
  5. ↑ Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ: «Ми всі маємо обов’язок перед рідною мовою...». Газета «День». 5 листопада 2002. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 12 вересня 2020.
  6. ↑ Валентина СТРІЛЬКО: «Без рідної мови ми всі були б сиротами». Газета «Голос України». 10 червня 2003. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 12 вересня 2020.
  7. ↑ Валентина СТРІЛЬКО: «Молодь треба закохати в Україну». Газета «Урядовий кур'єр». 23 травня 2013. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 12 вересня 2020.
  8. ↑ а б в В. СЕМЕНКО. Довга дорога до школи[недоступне посилання] // журнал «Українознавство». Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, 2001. — С. 128—130
  9. ↑ Коць Мар'ян Павло // Енциклопедія Львова / За редакцією Андрія Козицького. — Львів, 2010. — С. 573
  10. ↑ Збережена спадщина (Українському товариству охорони пам'яток історії та культури — 40 років): Збірник матеріалів і документів [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] / упор.: Титова О. М., Пархоменко М. Т., Демиденко О. О.) // Українське товариство охорони пам'яток історії такультури, Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК. −К., С. 106—107
  11. ↑ Надія Музичук (квітень - червень 2016 року). Пам'ятники та пам'ятні знаки на честь гетьмана Івана Мазепи. Часопис «Громада». Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 12 вересня 2020.
  12. ↑ Великі освітні пляни в Україні (PDF). Газета «Свобода». 14 жовтня 1995. Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2016. Процитовано 12 вересня 2020.
  13. ↑ Літопис подій. журнал «Слово і час». 1995. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 1 вересня 2020.. — С. 92
  14. ↑ Анатолій Погрібний. Доповідь на першій сесії Міжнародного освітнього фонду ім. Я. Мудрого (травень 1995 р.). Освітянський журнал «Мандрівець». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.. — С. 89
  15. ↑ Києворуська спадщина в історичній пам'яті українського суспільства (XII — початок XXI ст.) [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Петро Ющенко, дисертація на здобуття науковог оступеня доктора історичних наук, 2019. — С. 104
  16. ↑ Феномен «Українського питання» [Архівовано 9 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Тимошик М. С. Історія видавничої справи; Підручник. — 2-ге вид., виправлене. — К.; Наша культура і наука, 2007. — С. 296
  17. ↑ Висока місія: сторінки історії Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка / Л. В. Губерський; ред. В. В. Скопенко. — К. : Правда Ярославичів, 1999. — С. 4
  18. ↑ Мистецтво слова: Вступ до літературознавства / А. Ткаченко: Підручник для гуманітаріїв. — К., 1998. — С. 4
  19. ↑ Другий Міжнародний дитячий конкурс української мови розпочнеться у День української писемності. Радіо Свобода. 2 листопада 2001. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 12 вересня 2020.
  20. ↑ Літературна премія «Звук павутинки». Портал «БараБука. Простір української дитячої книги». Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 12 вересня 2020.
  21. ↑ «Звук Павутинки» — Надії Гуменюк // Літ. Україна. — 2013. — 4 квіт. — С. 2
  22. ↑ Інститут педагогіки НАПН України. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2020.
  23. ↑ Засновано премію імені Ірини Калинець. Голос України. 17 листопада 2012. Процитовано 12 вересня 2020.
  24. ↑ Нам потрібні патріоти чи космополіти?. Голос України. Процитовано 12 вересня 2020.
  25. ↑ Стрілько, В. Як виховати любов до країни? / В. Стрілько // День: щоденна українська газета. — 2013. — С. 11
  26. ↑ Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій
  27. ↑ Найкращих благодійників конкурсу «Благодійна Україна-2016» нагородили «Ангелами добра». Благодійна Україна. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 12 вересня 2020.
  28. ↑ Зелена книга української благодійності [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] / Упоряд. К. Соболева-Зоркіна. — Київ, 2015 — С. 31
  29. ↑ Всеукраїнська благодійність. Лауреати і переможці. Благодійна Україна. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2020.
  30. ↑ О создании филиала и назначении директора, 2013

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародний_освітній_фонд_імені_Ярослава_Мудрого&oldid=43376109